За кілька годин до початку матчу Україна — Хорватія згадуємо перипетії поєдинку 1/16 фіналу Кубка чемпіонів 1993/94 "Барселона" — "Динамо" (Київ). Тоді "Динамо" виграло перший матч — 3:1, проте поступилося на виїзді — 1:4. Рахунок міг бути і більшим на користь "Барси", але тодішній найкращий воротар країни Ігор Кутепов щонайменше чотири рази рятував киян від голу.
Пригадуєте той поєдинок? — запитуємо в 42-річного Кутепова, який нині працює в дитячій школі харківського "Металіста" і запросив нас до свого офісу.
— Пригадую, що нас "відвозили" за повною програмою. Після матчу Кройфф (тодішній головний тренер "Барселони". — "ГПУ") сказав: так, як моя команда діяла сьогодні, вона більше зіграти не зможе.
Віктор Леоненко заявив, що тактика на матч у Барселоні була надто оборонною.
— А якою вона могла ще бути, якщо нас просто зім"яли. Гол Реброва, влучання Леоненка в штангу — це все, що ми створили. Хоча назагал Фоменко, який нас тоді тренував, здебільшого вчив грати від захисту, виставляв п"ять оборонців. Тому з тактичної точки зору нинішнє "Динамо" мені подобається більше, ніж на початку 90-х — команда Сьоміна діє різноманітніше. А гравці й тоді були на рівні — Цвейба, Леоненко, Саленко, Лужний, Ребров. Спокійно б і в нинішній команді могли грати.
Той же Леоненко розповідав, як ви побилися із Фоменком. Правда?
— Було таке після одного із матчів на зборі. Він ударив, я відповів. Після того сіли, по-чоловічому поговорили. Ніяких проблем.
Один із найперспективніших голкіперів Європи — росіянин Ігор Акінфєєв. Його становлення в московському ЦСКА пройшло під вашим наглядом. Акінфєєв — феномен?
— Ну, якщо зважити, що Ігор 1986 року народження, а грав ще в дитинстві за 1985-й. І так керував командою, що старші хлопці слухали його мовчки.
Якщо Акінфєєва порівняти із молодим Шовковським, який у 19 років стояв за "Динамо" в Лізі чемпіонів, кому віддасте перевагу?
— Ігор сильніший. Прекрасна техніка, реакція, чудово грає ногами.
Назвіть п"ять найкращих голкіперів світу на цей момент.
— Чотирьох назву. Буффон, Касільяс, Акінфєєв, ван дер Сар.
Що скажете про київського динамівця Станіслава Богуша?
— Думаю, Сашко (Шовковський. — "ГПУ") ще в нормальній формі. І якщо Богуш посадив його у запас — то це талант.
На початку 90-х президентом київського "Динамо" був Віктор Безверхий. Що за людина?
— М"який хороший чоловік.
Здивувалися, коли влітку 1993-го Безверхого усунули, а до влади прийшов Григорій Суркіс?
— Ні, абсолютно. Говорили, що в "Динамо" за Безверхого не платили зарплату. Платили. Структури, які належали Григорію Суркісу.
Наскільки важко було проявити себе голкіперу київського "Динамо" в чемпіонаті України, де суперники сиділи в обороні й до ваших воріт майже не наближалися?
— Ну чому не наближалися? У Тернополі якось у листопаді виграли 1:0, але "Нива" весь матч висіла на наших воротах. А коли "Барсу" обіграли, поїхали потім до Шепетівки. Перемогли 1:0, але постійно відбивалися.
Що скажете про Йожефа Сабо?
— Не хочу навіть згадувати про людину, яка зіграла в моїй долі негативну роль. І періоду, пов"язаного з нею, не торкатимуся. Я через Сабо пішов із київського "Динамо". Але мої подальші виступи за московський ЦСКА підтвердили — усе, що не робиться, на краще. У ЦСКА, до речі, працював із Сергієм Перхуном. Чудовий хлопець був. І голкіпер класний. Якби не загинув, точно був би стабільно першим номером збірної України.
Але ще до ЦСКА був "Динамо-Газовик" із Тюмені.
— Григорій Михайлович (Суркіс. — "ГПУ") попросив туди поїхати, хоча я мав запрошення з Німеччини. Платили в Тюмені тоді набагато більше, ніж у "Динамо". Тренував команду Едуард Малофєєв, колишній наставник збірної СРСР. Іменитий тренер просто так до "газовиків" не поїхав би.
Малофєєв читав вам вірші на настанові?
— Так, і Горького із "Пісні про буревісника" цитував.
Не жалкуєте, що нині працюєте в Харкові?
— Жодним чином. Я осів у рідному місті. Хоча для тренера слово "осів" не зовсім підходяще.
Коментарі