Кожен новий рік в українському футболі розпочинається однаково. Тренер національної команди починає просити/вимагати/ пропонувати зміну календаря весняної частини сезону "в интересах сборной". Так само щороку народ запитує, а де був цей тренер улітку, коли згаданий календар затверджувався, чому не просив його змінити ще тоді, що сталося за ці пів року такого, щоб змінювати календар? І так само щороку цю тему обговорюють, сперечаються. Не шукайте тут логіки чи здорового глузду. І ось чому.
Цього разу Андрій Шевченко зі своїм штабом попросив змінити весняний календар через те, що вигадані влітку матчі за право зіграти у Лізі Європи між 5-ю та 6-ю командою чемпіонату, які мають відбутися 28 та 31 травня, завадять збірній України підготуватися до фінального турніру Євро-2020. Нагадаю, що поки на згаданих п'ятому-шостому місцях ідуть "Олександрія" та "Маріуполь". У їхньому складі немає не те що гравців збірної, а навіть кандидатів до неї. Так само немає гравців збірної у "Зорі" та "Десні", які теоретично можуть опуститися на п'яте-шосте місця з нинішніх третього-четвертого. То в чому проблема? Навіщо перетасовувати календар без жодної причини?
Чи, може, Шевченко з колегами припускають, що на п'яте місце опуститься "Динамо", яке має у складі гравців збірної? Думаю, що навіть для нинішнього тренерського штабу "динамівців" таке припущення явний перебір. Тоді у чому річ?
Дозволю собі трохи теорії. Вітчизняні тренери із давніх, ще радянських часів, люблять розповідати своєму начальству, та і широкій публіці про "планову підготовку команди", "піки функціональної готовності" й інші дурниці. Чому дурниці? Усі ці байки раз і назавжди спростувала команда Данії. Її включили до складу учасників Євро-92 останнього моменту замість Югославії, дискваліфікованої як країну-агресора — були ж такі часи! Тоді данські футболісти перервали свої відпустки, зібралися разом, потренувалися і стали чемпіонами Європи. Без усіляких зборів, запланованих заздалегідь.
Повернемось до Андрія Шевченка із його пропозицією змінити календар чемпіонату та Кубка України в ході сезону. За такою логікою наступним кроком нашого тренера мало би бути звернення до УЄФА з пропозицією перенести на більш ранній термін фінали Ліги чемпіонів та Ліги Європи, заплановані на ті ж самі дні, що й вітчизняний "плейоф" між п'ятою та шостою командами чемпіонату України. Чому ні? У фіналі Ліги чемпіонів теоретично можуть зіграти англійський "Манчестер Сіті" та італійська "Аталанта". У їхньому складі є гравці збірної України, не кажучи про "Шахтар", який може зіграти у фіналі Ліги Європи. Це ж зламає Шевченку всі його стратегічні плани.
Звісно, цього не буде. Андрій Шевченко не ідіот, щоб смішити футбольну Європу. Там після подібної пропозиції порадили б звернутися до психіатра. А в нас Шевченку можна все. Це в Європі, у Лондоні, Мілані чи деінде він поводиться як джентльмен за всіма законами футбольного і світського етикету. А в Україні почувається, як всесильний сержант радянської армії, який міг дати солдату найбезглуздіший наказ. Просто так, аби показати хто тут начальник. При чому за межами військової частини цей сержант ставав цілком нормальною людиною.
Результат відомий — більшість "футбольних клубів", що виступають у чемпіонаті України, вирішили піти назустріч побажанням Андрія Шевченка. Не українські клуби, де виступають кандидати до команди Шевченка, таких пропозицій навіть не отримували. Бо для них сержант Шевченко — не начальник.
5 
1
Коментарі