21 грудня від серцевого нападу помер колишній голкіпер київського "Динамо" та збірної Радянського Союзу Євген Рудаков. Найкращий футболіст Радянського Союзу-1971, володар Кубка кубків та суперкубка Європи-1975. 2 січня Євгену Васильовичу виповнилося б 70 років.
— Пригадую один із матчів Рудакова за збірну Радянського Союзу. Було це в Одесі, — каже телекоментатор Володимир Перетурін, 73 роки. — Поступилися 0:1 збірній Чехословаччини, забив півзахисник Нехода. М'яч був із розряду тих, що не беруться. До Рудакова жодних претензій.
Мені досить часто випадало виїжджати з київським "Динамо" на зарубіжні матчі. Рудаков виділявся спокоєм, небагатослівністю. Балакуни інші — Буряк, Блохін, Веремєєв.
Запитую про сильні сторони голкіпера.
— Головна риса — впевнена гра на лінії воріт. Він не так упевнено працював у межах карного майданчика — на відміну від Яшина, але це особливо і не вимагалося. Рудаков чітко керував захисниками: оборонці киян "вичищали" всі вільні зони перед своїми воротами. Якщо проводити ієрархію радянських голкіперів, то на перше місце я поставив би Яшина. На друге — Рудакова. А третім — Володимира Бєляєва, дублера Яшина в московському "Динамо".
Після закінчення ігрової кар'єри Рудаков був тренером у Миколаєві та Кременчуці. Останнім часом працював у дитячій школі "Динамо".
— Великі воротарі рідко стають відомими тренерами. Виняток — італієць Діно Дзофф, — каже Перетурін. — Рудаков не був жорсткий. Думаю, з дітьми йому було дуже комфортно працювати.
Коментарі