У східній казці падишах попросив двох мудреців передбачити його долю. Перший мудрець сказав, що всі родичі правителя помруть раніше за нього. За це мудрецю відрубали голову. Другий передбачив, що падишах житиме довше за його родичів і його щедро нагородили.
Після стартового матчу світового відбору Україна — Ісландія єдиний телевізійний транслятор і наближені до збірної оглядачі вчинили, як другий мудрець із згаданої казки.
Нового наставника Шевченка хвалять за те, за що три роки дорікали нашій збірній за тренера Фоменка. Безглузда метушня у півзахисті імені Коваленка — Зінченка, виявляється, є пошуком "вільних зон". Нездатність центральних захисників розпочати атаку швидкою і точною передачею відтепер — "контроль м'яча". Врешті, втрата очок у домашньому матчі з посереднім суперником стала для нас великим успіхом.
І не те турбує, що збірна зіграла невідомо у що і ледь не поступилася в матчі, з якого мала вийти переможцем. Непокоїть те, що тренер збірної всім задоволений. Сказав би, що нічого не вийшло, що гравці не виконали завдання, що будемо виправляти становище. І всі б це нормально зрозуміли. А так не знаєш, чого чекати далі.
Якщо домашня нічия з Ісландією за безпомічної гри — привід для задоволення, а суперника оголосили ледь не чемпіоном Європи, то що буде потім? Святкуватимемо четверте місце в групі із шести гравців і віритимемо в молоду команду?
А може, Андрієві Шевченку варто сказати всім і собі правду, нехай і неприємну? Зізнатися — поки що мало вдається. І шукати нових засобів гри, нових виконавців замість тих, хто показав свою неспроможність? Чому ні? Падишаха, який може відрубати голову за правду, у нашому футболі ніби немає.
3 
1
Коментарі