Про те, як Олег Блохін зустрів десятиріччя, достовірної інформації немає. Зате у 20 років цей футболіст зійшов на свою першу вершину. Він здобув те, до чого інші йдуть усе життя. За кілька місяців нападник "Динамо" став провідним гравцем олімпійської збірної СРСР та найкращим бомбардиром вищої ліги. І хто знає, чи програла б радянська команда того року німцям фінальний матч Кубка Європи, якби у її складі був молодий "динамівець".
Здавалося, що цих фіналів у 20-річного Блохіна буде багато. Та ані 1974-го, ані 1976-го, ані 1978-го, ані 1980-го збірна СРСР не потрапляла до фінальних турнірів світової та європейської першостей. Шанс показати себе футбольному світові форвард отримав лише 1975 року, коли "Динамо" здобуло Кубок кубків і перемогло "Баварію" у матчах за Суперкубок УЄФА. Цього вистачило, щоб Олега Блохіна визнали найкращим футболістом Європи. Це стало другою вершиною його кар'єри. На рівні збірних у світовому фіналі він заграв лише на порозі 30-річчя — влітку 1982-го.
Напередодні світового фіналу найсильніша за всі часи збірна СРСР втратила через травми двох провідних півзахисників — Давіда Кіпіані й Леоніда Буряка. Олег Блохін лишився без підтримки, але зробив усе можливе, щоб збірна зупинилася за крок до півфіналу. Тоді це вважали провалом. А Блохін довів усім свій клас за чотири роки, коли привів "Динамо" до другого в історії команди Кубка кубків. За рік він залишив "Динамо", встановивши чи не всі футбольні рекорди Радянського Союзу.
На 40-й день народження Олег Блохін був у Греції. Там він сягнув нової, третьої, вершини. Здобув із місцевим "Олімпіакосом" свій перший тренерський трофей — національний Кубок. Блохін став першим із наших тренерів, який зумів успішно працювати за кордоном.
50-ліття Олега Блохіна відзначили його поверненням до вітчизняного футболу. За півтора року він очолив національну збірну України. Команда на чолі з Блохіним уперше, і поки що востаннє, виграла відбірний турнір до світового фіналу 2006 року. Це — четверта вершина.
60-й день народження футболіст зустрів разом із "Динамо". До рідного клубу Олег Володимирович повернувся тренером за 25 років, як залишив команду гравцем.
Бажаємо йому, незважаючи ні на що, підкорити з командою не одну футбольну вершину.
2 
1
Коментарі