Путін не має зброї проти спорту

Дивно, чому серед санкцій, якими міжнародне співтовариство погрожує Росії за вторгнення в Україну, немає спортивних. На мою думку, вони мали б значно більший ефект, ніж замороження рахунків та закриття віз російським чиновникам.

Уявімо, що Міжнародний олімпійський комітет та міжнародні спортивні федерації визнають Росію країною-агресором за напад на Україну і виключають її зі своїх лав. Такі прецеденти вже були.

Внаслідок цього російських спортсменів і команди вилучать з усіх поточних міжнародних змагань з усіх видів спорту. Згідно до статуту МОК, жодна з країн-членів не матиме права офіційно змагатися з росіянами. Тобто весь тамтешній спорт в один день опиниться в повній міжнародній ізоляції. Звісно, що ні про яку участь російських футболістів у фінальному турнірі Кубка світу в Бразилії тоді не буде й мови, як і про проведення в Росії мундіалю-2018.

Упевнений, що таких санкцій Путін злякається значно більше, ніж тих, що загрожують тепер. Роль спорту в сучасному світі така значна, що погроза виключення з міжнародних змагань може бути, а точніше вже є ­серйозним важелем у світовій політиці.

Сьогодні усі без винятку лідери країн світу — від президентів та прем'єрів найдемократичніших держав до диктаторів кровожерливих режимів — слухняно виконують усі рекомендації Міжнародного олімпійського комітету, Міжнародної федерації футболу та інших світових спортивних інституцій.

Тож коли ми насправді хочемо зупинити війну з Росією, нашим спортивним чиновникам варто підказати міжнародним спортивним організаціям, що вони мають зробити, аби зупинити агресорів. Коли так станеться, і МОК визначить свою позицію щодо російської агресії, пригрозивши країні вилученням із міжнародного олімпійського руху, можна буде зітхнути із полег­шенням. Навіть Путін, якого підозрюють у неадекватності, не піде проти світового спорту. Бо немає в нього проти спорту зброї.

×