вівторок, 16 липня 2019 00:20

"Пластини будуть у руці все життя"

Автор: Василь ТАНКЕВИЧ
  Рукоборець Олег Жох:  ”Коли прийшов до тями, знав, що батько загинув”
Рукоборець Олег Жох: ”Коли прийшов до тями, знав, що батько загинув”

14 листопада торік на Рівненщині в автомобільній аварії загинув чемпіон світу та Європи з рукоборства Андрій Пушкар і батько семиразового чемпіона світу з армспорту Олега Жоха — Сергій Жох.

26-річний Олег Жох зазнав численних травм. 10 днів перебував у комі, але вижив. ­Проходить реабілітацію і працює над тим, щоб повернутися у спорт. Відновлює ліву руку, якою здобув усі перемоги — вона від народження збіль­шена. Під час аварії отримав перелом саме лівої руки. В червні Жох провів майстер-клас у торговельно-розважальному комплексі "Вікторія Гарденс" у Львові, відвідав турнір з армспорту "Львів оупен кап".

— Лікарі говорять, що відновлення проходить прекрасно, — каже Олег Жох. — Але потрібен ще час і багато праці над собою. Проходжу реабілітацію в Україні. Зі мною працюють найкращі реабілітологи. Роблять усе можливе, щоб я повністю відновився. Я в хорошому стані. Про спортивну форму ще рано говорити, але потроху вона відновлюється.

Коли вийшли з коми, мали часткову втрату пам'яті. Як зараз із цим?

— Усе добре. Під час аварії отримав великі забої. Перші два дні дійсно були певні проблеми з пам'яттю. Але все відновилося, ніяких проблем немає.

А у фізичному плані як почуваєтеся — наскільки відновилася ліва рука?

— Ще навіть не наполовину. Але якщо на половину повернути силу, то можна вигравати хороші змагання. Думаю, що до 50 відсотків мені залишилося не так і багато. Просто були певні моменти, ускладнення, через які не можна все одразу почати робити й повернути.

Чи можете пригадати ті перші секунди, коли виходили з коми?

— Нічого не пам'ятаю взагалі. Як і з того періоду, коли перебував у комі. Це було довго. Лікарі казали, що були варіанти, як мене з неї виводити. Але це небажано було робити. Я мав сам прийти до тями. За 10 днів зробив це. І дякувати Богу живий, здоровий.

Те, що ви вижили і вийшли з такого важкого стану — завдяки міцному здоров'ю?

— Лікарі сказали: те, що я займався спортом — було помітно по моєму організму. Він сильний, боровся.

Коли вам розповіли, що ваш батько і Андрій Пушкар загинули?

— Коли прийшов до тями, я все знав. Можливо, не в найперший день, але досить швидко після виходу з коми. Розповів персонал лікарні.

А з останніх хвилин перед аварією щось пам'ятаєте?

— Нічого не пам'ятаю. Тільки те, як виїжджав із Рівного, більше нічого (спортсмени відправлялися на міжнародний турнір у Польщі. — ГПУ).

Ви пережили страшну трагедію, в одній аварії втратили двох близьких людей. Переосмислюєте життя, цінності?

— Сильно про це не задумувався. Я був вдячний Богові, що залишився живий. І вдячний рідним і близьким, які допомогли мені повернутися до повноцінного життя. Головне — щоб далі все йшло тільки на краще. Я в такому стані, що можна вже зробити все.

Скільки операцій вам зробили на ліву руку?

— Одну. Синтезували її пластинами. І це все було протягом однієї операції.

Ці пластини не заважатимуть боротися?

— Ні. Лікарі сказали, що вони можуть бути в руці все життя і не заважатимуть.

Ваша ліва рука була спочатку слабша, ніж права. Коли зрозуміли, що ваша унікальність може бути на користь в армспорті?

— Так, ліва рука колись була слабша. Одразу я того не розумів, якою сильною може стати ліва рука. Навіть на чемпіо­наті області не міг перемогти на ліву. Згодом потрапив у призи на чемпіонаті області. Поїхав на чемпіонат України і виграв його серед юнаків чи юніорів. Потім серед дорослих переміг. А на дебютному чемпіонаті Європи програв. Почав більше працювати над собою, і вже за рік у мене пішли перемоги. Моя ліва рука відрізнялася з народження. Коли почав багато тренуватися, вона швидше прогресувала і стала суттєво сильнішою. Хоча і права в хорошій формі. На праву руку я колись на чемпіонаті України ставав четвертим. Вважаю, що потрібно тренуватися і можна правою виграти будь-що. Все залежить від роботи над нею.

2012 року на одному з турнірів ви посіли восьме місце в абсолютній ваговій категорії, перемагали тоді на 40 кг важчих суперників. Відеонарізка з того чемпіонату досі популярна і масово поширюється в соцмережах. Відчули після того, як різко зросла ваша популярність?

— Чесно кажучи — ні. Як і раніше, до мене підходили фанати, просили автограф, сфотографуватися. Я тоді заявився в абсолютну вагову категорію, хоча впевненості, що добре виступлю, не було жодної. Важив 70 кілограмів і виступав проти набагато важчих суперників. Але я боровся, не здавався і увійшов у вісімку найсильніших. І це було великим результатом для мене.

Коли можливе ваше повернення в арм­спорт і виступ на перших змаганнях?

— Можливо, наприкінці осені виступлю на чемпіонаті України. Фактично я вже почав готуватися до цього чемпіонату.

Прагне взяти реванш у канадця-чемпіона

Олег Жох народився 13 жовтня 1992-го в селі Оженин Острозького району на Рівненщині. Семиразовий чемпіон світу з рукоборства. 2012 року отримав звання заслужений майстер спорту України. Найбільше хоче зустрітися і взяти реванш у багаторазового чемпіона світу на праву та ліву руку, канадця Девона Ларрата, якому програв 2013-го.

Любить грати в футбол. Неодружений, має дівчину.

Зараз ви читаєте новину «"Пластини будуть у руці все життя"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути