Львівського арбітра Андрія Шандора, 40 років, у 2003 та 2005 роках журналісти визнали найкращим суддею України . Він працював на фінальному матчі Кубка України 2003-го, у якому "Динамо" зустрічалося з "Шахтарем". П"ятого жовтня того ж року він знову мав розсудити українських грандів — тепер уже в рамках чемпіонату. Але відмовився, пославшись на психологічну неготовність. Суддівський комітет замінив тоді Шандора на сімферопольця Василя Мельничука. Той призначив, а потім відмінив пенальті у ворота "Шахтаря".
З 15 липня 2004 року "Динамо" та "Шахтар" у чемпіонаті країни зустрічалися тричі. Судив їх щоразу Андрій Шандор.
Це випадковість? — запитую у нього.
— Звідки я знаю? Суддів на матчі призначає комітет арбітрів. Мені сказали — я відсудив. І не переймаюся цим: без матчів подібної складності неможливо професійно зростати. Щоправда, є і зворотній бік медалі: за будь-яку помилку в зустрічі такого рангу громадськість готова тебе розтерзати.
Кілька років тому арбітри на матчі російської прем"єр-ліги визначалися шляхом "сліпого" жеребкування. В Італії на вирішальну гру чемпіонату 1999/2000 між "Перуджею" та "Ювентусом" з вибором судді не вагалися — тільки Колліна. Яка система справедливіша?
— У кожній країні є топ-арбітри, які мають обслуговувати вирішальні матчі. Саме вони й мають "жеребитися", а не вся Феміда — так, як це було в Росії. Ясно, що слід враховувати стосунки рефері з командами.
Футбол — це бізнес, і ціна помилки арбітра постійно зростає
Які у вас стосунки з керівництвом "Динамо" та "Шахтаря"?
— Рівні. — Він замислюється і продовжує: — В усякому разі, вони були такими до 7 листопада минулого року.
Чи знайомі ви особисто з президентами вітчизняних грандів?
— Рината Ахметова в неофіційній обстановці якось бачив одного разу. В готелі "Донбас Палас", де "Шахтар" святкував друге в історії чемпіонство. Ми, бригада арбітрів, тоді жили там. Стояв від Ахметова на відстані десяти метрів. Руки один одному не подавали.
З Ігорем Суркісом перетинаємося тільки в тунелі динамівського стадіону, коли він прямує до роздягальні свого клубу.
Чи маєте досьє на українських гравців?
— На більшість — так. Знаю, хто на що здатний з негативного боку.
Як ви гадаєте, чи треба ввести у футболі відеоповтори, щоб арбітр міг за допомогою техніки прийняти правильне рішення?
— Я впевнений, що до цього рано чи пізно дійде. Адже футбол — це бізнес, і ціна помилки арбітра постійно зростає.
Чому наші арбітри не судять поєдинки групового турніру Ліги чемпіонів, матчі фінальних частин Кубка світу та чемпіонату Європи?
— Ми не маємо лобі у міжнародних футбольних інстанціях. Шквал критики, який адресується українським арбітрам у засобах масової інформації, — його ж не приховаєш. Усі розуміють, що диму без вогню не буває.
Чи мають українські арбітри норму видачі жовтих та червоних карток на сезон?
— Не мають. Є тільки суддівська тактика на той чи інший матч. В останній грі "Шахтар" — "Динамо" я не вилучив Клебера. Епізод треба розглядати у контексті матчу. За правилами він заслуговував на картку, за духом гри — ні. Там і Брандау можна було вилучати, якщо формально до всього підходити. Але гру "ламати" не хотів. І не "зламав", вважаю.
У середньому за матч арбітр долає 12 кілометрів
А пенальті у ворота "Динамо"?
— Не було там ніякого пенальті.
Останній фінал Кубка України судив норвежець Хауге. Про що це свідчить?
— Про бажання Федерації футболу захистити суддів. Після матчу "Динамо" — "Шахтар" такого наслухаєшся! Дуже важко це все переносити. Особливо те, що робила зі мною телерадіокомпанія "Україна" в кінці минулого року. Два тижні все нормально. А потім Луческу щось сказав, і Шандор в очах людей ледве не злочинець. А норвежця захищати не потрібно: відсудив — і поїхав.
Скільки кілометрів арбітр ?намотує" за матч?
— Під час чемпіонату Європи-2004 прилади офіційно вимірювали відстань, яку долали найкращі арбітри — Мерк, Фріск, Мільтон-Нільсен. Виявилося, в середньому 12 кілометрів. Торік на зборах ми пробували рахувати без спеціальної апаратури. Взяли у фокус одесита Віталія Годуляна, який судив контрольний матч "Ференцварош" — "Шериф". Годулян пробіг 8,5 кілометрів. Але це на зборах, під навантаженням.
Якщо я скажу,
що мені не пропонували хабарів, то скажу неправду
Арбітр вищої ліги за матч отримує гонорар 2000 доларів. Не забагато?
— Забагато для пересічного громадянина. Але для інших людей футбольної сфери — зовсім ні. Зарплата тренерів та футболістів набагато вища.
Чим більший гонорар судді, тим більше треба викласти, щоб його купити?
— Ну... Такі питання, ви знаєте! Щоб у арбітра не було спокус, йому треба офіційно платити пристойні гроші.
Вам особисто хабарі пропонували?
— Якщо я вам скажу, що не пропонували, то скажу неправду...
30 листопада 2001 року Шандор судив у Донецьку матч місцевого "Металурга" та київського "Динамо". Він вилучив з поля захисника донеччан Яксманицького, призначив у ворота господарів пенальті. Як тільки суддя вказав на одинадцятиметрову позначку, Ринат Ахметов покинув віп-ложу стадіону, звинуватив Шандора в упередженості й запропонував президенту ФФУ Григорію Суркісу піти у відставку.
Експертна комісія Федерації футболу визнала дії арбітра правильними. Пенальті, до речі, динамівець Чернат не реалізував, і матч закінчився нульовою нічиєю.
3 
1
Коментарі