Наші тенісисти мають подякувати батькам

Олександр Долгополов може приймати вітання з успіхом на відкритому чемпіонаті Австралії з тенісу. При цьому він має повторити традиційні слова зірок Голлівуду на нагородженні "Оскаром": "Дякую своїм батькам!" Те ж саме можуть сказати всі інші українські тенісисти, які досягали подібних успіхів в останні 20 років.

Судіть самі. Єдині українці, які потрапляли свого часу в першу десятку світового рейтингу, — Наталя та Андрій Медведєви. Вони стали майстрами найвищого класу під керівництвом своєї матері-тренера, яка почала займатися з дітьми із раннього віку. Мати тренує нині двох найсильніших українських тенісисток Катерину та Олену Бондаренко. Щодо Олександра Долгополова, то його батько був свого часу найкращим тенісистом України і теж привів свого сина на корт, ледве той навчився ходити.

Виглядає, що це на сьогодні практично єдиний спосіб, за допомогою якого наші тенісисти можуть сягнути світових вершин. І справа не лише у спадкових здібностях дітей зі спортивних родин. Окрім природного таланту, син чи донька тренера має можливість із раннього віку одержати необхідні навички, а потім їх удосконалювати. Якщо ж у талановитої дитини немає батьків-тренерів, то шансів стати в Україні насправді висококласним тенісистом на кілька порядків менше.

Сучасний теніс — це найвища майстерність, помножена на виняткові фізичні здібності. Здобуття такої вправності не лише в нас, а й усюди, коштує великих грошей, які слід вкладати в талановиту дитину із 4–5 років. Знайти тренера високого класу, який присвячуватиме роботі із маленьким тенісистом по кілька годин щодня упродовж кількох років, у нас не вдасться ні за які гроші. Недарма практично всі російські тенісні зірки 1990-х з дитинства тренувалися за кордоном за гроші батьків або спонсорів. У 1990-ті це в Росії було модним і престижним, ось і не шкодували на юних тенісистів грошей.

Тепер у Росії інша мода, і домінування тамтешніх тенісистів на світовій арені, яке мало місце на початку 2000-х, поступово завершилося. В Україні ж очікувати тенісних успіхів можна, як показав час, лише за умови, коли спортсменів виховують їхні батьки — одночасно тренери високої кваліфікації.

Поки що тенісу в Україні не загрожує статус президентського виду спорту. А це означає, що чекати насправді великих успіхів можна лише від дітей тих тренерів високого класу, які в нас ще залишилися.

×