Колишній футболіст збірної України й одеського "Чорноморця" 46-річний Ігор Жабченко майже два роки працює з командою "Гірник-Спорт" із міста Комсомольськ Полтавської області. Минулого сезону його підопічні виграли турнір другої ліги. На зимову перерву дебютант першої ліги пішов на третій позиції.
— Щоб вийти в еліту, нам спочатку потрібно набратися досвіду і створити боєздатний колектив, — каже Ігор Валентинович. — Візьмемо донецький "Олімпік". Клуб робив усе поетапно: спочатку "поварилися" у другій лізі, а потім у першій. Паралельно розвивали інфраструктуру: перебудували стадіон, обладнали базу, покращили тренувальні поля, організували дитячу спортивну школу. Клуб зміцнів і зрозумів, що готовий до прем'єр-ліги. Так і нам потрібно робити. А поки нам ще зарано до "вишки".
Але якщо за підсумками сезону вийдемо до еліти (очевидно, для цього треба буде виграти першу лігу. — "ГПУ"), то сподіватимемося, що спонсори нам підуть назустріч. Протягом 20 років існування клуб їх жодного разу не розчарував і в цьому велика заслуга його президента Петра Каплуна. Гадаю, що і власник компанії "Феррекспо" Костянтин Жеваго і голова правління Полтавського гірничо-збагачувального комбінату Віктор Лотоус не відмовляться привезти до міста прем'єр-лігу.
Поточне третє місце команди — закономірний результат?
— Ми виграли чемпіонат другої ліги. Це був один із найсильніших турнірів за останні 20 років. Відразу вісім команд з 19 претендували на вихід до першої ліги. Не було явних аутсайдерів і прохідних матчів. Деякі команди не набирали очок, але в кожному поєдинку давали бій. Ми загартувалися у цьому чемпіонаті, а влітку доукомплектувалися: взяли гравців із досвідом виступів у першій лізі. Вони дуже допомогли. На зборах команда виконала хорошу роботу. Прогнозував, що "Гірник-Спорт" перебуватиме, щонайменше, у п'ятірці.
Які покращення інфраструктури треба зробити з прицілом на прем'єр-лігу?
— Наш стадіон вміщує 2 500 глядачів. Потрібно добудувати дві трибуни за воротами. Це не складно. Крім "основи", має бути дубль і команда дев'ятнадцятирічних. Тобто, потрібно утримувати три колективи замість одного.
Яким має бути бюджет команди прем'єр-ліги?
— Щонайменше, п'ять мільйонів доларів. Приблизно такий в "Олімпіка".
Яка ситуація у першій лізі в цьому сезоні, зважаючи на ситуацію в країні?
— Рівень турніру доволі непоганий. Усі матчі проходять у напруженій боротьбі, немає прохідних. Є міцні колективи й сильні виконавці. Але чимало команд грають без грошей. Наприклад, чернівецька "Буковина" й "Миколаїв". В алчевській "Сталі" кошти отримували, але команда не тренувалася на відповідному рівні. Футболісти збиралися в день матчу чи за два дні до гри. Це не дуже добре. Краматорський "Авангард" взагалі знявся зі змагань.
Турнірна ситуація дозволяє вам ускладнювати гру команди?
— На вершину легко залізти, але важко там утриматися. Спочатку до нас ставилися трохи зневажливо. Тепер усі суперники будуть серйозно налаштовуватися. Зараз нам потрібно підсилити склад 3–4 виконавцями, щоб влити в команду свіжу кров і забезпечити здорову конкуренцію. Хочемо залишитися у трійці лідерів.
У першій лізі головне — це функціональна підготовка. Нам потрібно, щоб команда 95 хвилин бігала й виконувала завдання тренерського штабу: пресинг, контроль м'яча й швидкі атаки. Якщо гравці функціонально не готові, діла не буде. А тактику й систему підлаштовуєш під виконавців, яких маєш.
Також важлива індивідуальна майстерність футболістів і наявність лідера. А якщо людина не може зупинити м'яч, віддати передачу чи з метра забити, то ніяка тактика не допоможе.
Де шукаєте підсилення?
— Працюю з трійкою агентів, які знають мої вимоги. Вони знаходять гравців на потрібні мені позиції. Хлопці приїжджають на перегляд. Якщо футболісти мене влаштовують, підписуємо з ними контракт. Якщо ні, то пошук продовжується. У нас немає грошей на трансфери. Орієнтуємося на вільних агентів або оренду гравців.
Так було з Олександром Андрієвським, якого орендували у харківського "Металіста". Він нам допоміг. Виступаючи за "Гірник-Спорт", отримав виклик у молодіжну збірну України від Сергія Ковальця. Тепер на нього розраховує Ігор Рахаєв (наставник "Металіста". — "ГПУ"). Думаю, йому рано до прем'єр-ліги. Ще півроку можна пограти в нас. А так у нього є все, щоб вирости в хорошого футболіста.
"Гірник-Спорт" грає без легіонерів. Тренеру легше працювати, коли в команді всі свої?
— Важко сказати. У мене мало досвіду роботи з іноземцями. У кіровоградській "Зірці" був легіонер. На тренуваннях носив м'яч на голові, а в грі допускав багато браку й помилок. До них потрібно шукати підхід. Іноземцям важко їхати на матч і мовчки налаштовуватися. У нас чути, як муха по салону літає, а їм хочеться співати.
Скільки гравців потрібно мати в обоймі команді першої ліги?
— 23 футболісти. Обов'язково — трьох голкіперів. Решта — польові. Бажано, щоб гравці були рівноцінними. Якщо в колективі нормальний мікроклімат, то ніхто не ображається, коли не проходить в основний склад. Хлопці розуміють: потрібно чекати на свій шанс, працювати на тренуваннях і старатися проявити себе в ті 5–10 хвилин, коли виходиш на заміну. Головне — створити колектив однодумців. Тоді він битиметься за тренера і ніколи його не підведе.
Дуже важко без досвідчених футболістів, які вже десь пограли і щось уміють. Без них молодь варитиметься у своєму соку й не прогресуватиме.
Як у команді опинився колишній гравець московського "Спартака" й київського "Арсенала" Єгор Лугачов?
— Знаю його з 15 років. Я тренував юнацьку збірну України — хлопців 1988-го року народження. Лугачов був лідером команди. Тодішній селекціонер "Спартака" Сергій Шавло три роки їздив по всіх турнірах і дивився за Єгором. Тоді його запросили в Москву. У Лугачова дуже багато футбольних якостей, але він не потрапив до тренера, який би допоміг їх розвинути.
Із Москви він приїхав грати за "Арсенал". Увесь час скаржився на якийсь біль. А кому ти потрібен, якщо в тебе постійно щось болить? У першоліговій "Полтаві" історія повторилася, хоча починалося все досить добре.
Я знаю потенціал Лугачова і як він може грати. Покликав Єгора в Комсомольськ, коли прийняв команду, але попередив: "Якщо у тебе щось болітиме, то завершуй із футболом і йди на подіум. Якщо хочеш грати, то вперед. Тобі тільки 26 років". Відповів: "Валентиновичу, я все зрозумів". Зараз він непогано виглядає. У Єгора все ще попереду.
Які ваші тренерські амбіції?
— Не треба боятися другої чи першої ліги. Тренер має працювати і досягати результату, а не сидіти вдома і чогось чекати. Звичайно, хочеться попрацювати в прем'єр-лізі. Треба старатися, щоб тебе помітили. А якщо не кличуть, то потрібно зі своєю командою виходити в еліту.
Стажувався у "Баварії"
Ігор Жабченко стежить за чемпіонатами Іспанії та Англії. Останній матч, який вразив наставника, фінал Ліги чемпіонів-2013 "Баварія" — "Боруссія", Дортмунд — 2:1.
— Приємне було видовище. "Баварія" виглядала, як танк. Кожен гравець знав свій маневр.
Коли працював зі збірною України шістнадцятирічних, їздив на стажування до Мюнхена. Сподобався тренувальний процес "Баварії", побачив багато нових вправ. Кожна з них має конкретну мету. Наприклад, розвиває швидкість чи витривалість.
Хотілося б відвідати табір німецького чемпіона ще раз. Тим більше нині, коли там працює Хосеп Гвардіола.
4 
1
Коментарі