Ексклюзиви
Субота, 20 травня 2006 17:50

"Мулатки оголювалися перед нами всю ніч"

Автор: фото: Артем ПАСТУХ
  Габар Вайда грав у великий футбол до 30 років
Габар Вайда грав у великий футбол до 30 років

Габор Вайда, 62 роки, давно закінчив футбольну кар"єру. Однак досі не вживає алкоголю, не палить.

Ви обрали специфічне футбольне амплуа — воротар. Чому?

— Дуже подобалася гра знаменитого угорського воротаря, віце-чемпіона світу-1954 Дьюли Грошича. Сам угорець за походженням, хотів бути схожим на нього. Пам"ятаю, якось приїхала до рідного Ужгорода угорська футбольна команда. І я, тоді ще дев"ятирічний, звернув увагу на те, що форма польових гравців однакова, а у голкіпера особлива. Захотілося і самому відрізнятися від партнерів по команді.

Як вас занесло до Ленінграда?

— Грав за рахівську команду на першість області, заочно навчався в Ужгородському університеті. Познайомився зі студентом ленінградської лісотехнічної академії Віллі Оросом. Він родом із Закарпаття. Орос класно грав у нападі. Він і запропонував перебратися до Ленінграда. Пообіцяв вирішити питання з армією, у лісотехнічній академії військова кафедра була. Я навіть іспитів не складав, тільки написав заяву, а Орос все інше зробив.

Ви були основним голкіпером "Зеніту"?

— Почергово стояв з Едуардом Шаповаленком.

Грали проти "зірок" радянського футболу?

— Доводилося. З Едуардом Стрельцовим, наприклад, у нас непорозуміння вийшло. Восени 1968-го грали вдома проти московського "Торпедо". Стрельцов уже повернувся з в"язниці. Він виходив на ворота, а я, щоб заволодіти м"ячем, кинувся йому в ноги. Загрозу ліквідував, проте Едуард на ногах не встояв і впав мені на спину всією своєю масою — 90 кілограмів. Я назвав його "уголовщиною". "Что ты сказал?" — одразу накинувся Стрельцов на мене. І злість така в очах... "Эдик, — кажу, — извини, дорогой." До бійки не дійшло, Стрельцов стримався. Потім охолов. "Ладно, забыли," — промовив. Але ця сутичка вибила мене з колії, і я пропустив від Міші Гершковича — запізнився з виходом на перехоплення.

Для Лобановського не існувало нічого, крім підсумка матчу

З Лобановським пару разів перетиналися на зборах. Він тоді за "Шахтар" виступав. Для нього не існувало нічого, крім підсумка матчу. Якось запитав мене: "Как сыграли?". "0:1 програли, — відповідаю, — але боролися на рівних." Лобановський і оком не моргнув на закінчення моєї фрази. "Неважно, 0:1 или 0:5. Важен всегда результат", — кинув.

Хто запросив вас до "Карпат"?

— Юрій Сусло, тренер львів"ян. Приїхав до Ленінграда, завітав до моєї однокімнатної квартири. "Повертайся в Україну, — каже, — нашому воротареві Віктору Турпакові конкуренція не завадить". Ну, додому завжди тягне. Тим більше зарплата і в "Зеніті", і в "Карпатах" була однакова — 180 карбованців.

Правда, преміальні у "Зеніті" непогані були. Поїхали якось на три виїзди, привезли чотири очки з шести можливих. Виписали нам по 87 карбованців — пристойні гроші на той час.

Заробляли тоді тільки футболом?

— Не тільки. Числився у Ленінграді на оптико-механічному об"єднанні "Ломо". Інколи і звідти гроші перепадали. Нерегулярно, але сотнею карбованців могли побавити. Навіть не знаю, за що.

А добові?

— Коли із "Зенітом" їздили до Африки, видали нам по 60 доларів у спорткомітеті. А як їх витрачати? Бідність там страшенна. Добре, хоч на екваторі земної кулі постояли, водоспад Вікторія бачили.

Задоволені своїм виступом у "Карпатах"?

— Частково. Шкода, що Кубок СРСР-1969 не завоював. Не було мене тоді ще у команді. Зате зі "Стяуа" у Кубку кубків грав домашній матч. І непогано. Пам"ятаю, витягнув складний м"яч, так арбітр Жолт  (судив матч Мундіалю-1958 СРСР — Англія. — "ГПУ") підійшов і сказав угорською : "Реакція — супер!".

"Стяуа" вибила "Карпати" з турніру. Могло статися навпаки?

— Навряд. До Бухареста приїхали потягом, вийшли на поле втомленими. Ще й арбітр із НДР господарям симпатизував.

Чому у вас не склалися стосунки з тренером львів"ян Валентином Бубукіним?

— Не сприймав його підходу до справи. Якщо граєш в "основі", заслужив на канапку з ікрою, якщо ж ні — то тільки з ковбасою. І оштрафувати Бубукін міг. Карбованців на 50 — за пиятику. Я цим ділом не займався, а Янош Габовда страждав.

Приємний спогад з часів Бубукіна — поїздка на Кубу. Перед матчем нам влаштували похід у стриптиз-клуб. Мулатки перед нами оголювалися всю ніч. Організатори сподівалися, що після цього ми не зможемо виграти у місцевої команди. Змогли, хоча арбітр нещадно вилучав наших, не розбираючись, хто правила порушував.

Наприкінці розмови Вайда згадує про свою зустріч із кращим футболістом Європи-1967 угорцем Флоріаном Альбертом.

— Бачилися у Будапешті. Альберт мене впізнав. Запитав, чи пам"ятає він товариський матч, який "Карпати" зіграли з "Ференцварошем" на початку 70-х. Матчу не пам"ятаю, відповів Флоріан. Тільки банкет після нього...

1944, 11 травня — народився в Ужгороді
1962 — вступив до Ужгородського загальнотехнічного університету
1967 — став гравцем ленінградського "Зеніту"
1969 — одружився з Мартою Лешовською, перейшов до "Карпат"
1970 — народився син Олександр
1973 — закінчив футбольну кар"єру, почав працювати на м"ясокомбінаті
1974 — одружився з Наталею Сабов
1975 — народився син Орест
2001 — померла друга дружина
2002 — очолив дитячо-юнацький сектор "Карпат"

Зараз ви читаєте новину «"Мулатки оголювалися перед нами всю ніч"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 12859
Голосування Чому я не голосуватиму за Юлію Тимошенко на президентських виборах у 2019 році?
  • Вона вже була у владі і показала всі свої можливості
  • Країні треба президент іншої якості
  • На жодних виборах не голосував ні за неї, ні за партію "Батьківщина"
  • Ще не визначився з кандидатом
  • Голосуватиму за Тимошенко
Переглянути
Погода