57-річний Жозе Моуріньйо заслужив повагу. До людей із рівнем досягнень португальського тренера (дворазовий переможець Ліги чемпіонів із "Порту" та "Інтером", чемпіон Англії, Італії, Іспанії. — ГПУ) потрібно ставитися акуратно. Не те, що їх не можна критикувати, але робити це слід із повагою.

У кожної людини є певний енергетичний запас. Це стосується всіх фахівців. Надто — тренерів, бо їхня професія базується на енергетичному полі. Хочеш ти цього чи ні, але рано чи пізно енергетичне поле втрачає силу. Причини різні — вік, реалізовані проєкти. Коли в тебе все добре — це поле підтримується успішною роботою. Коли погано — воно загасає. Тут потрібен електрошокер, що змусить його знову працювати. Що може бути зараз для Моуріньйо електрошокером? Важко сказати. Все, за що він брався в останніх клубах, було провальним. Футбол ­команд Моуріньйо був порожній, побудований за принципом "не дай зіграти іншому". Зараз із такою моделлю мало що досягнеш. Потрібно показувати самому хоч щось на полі, а не лише заважати грати супернику.

Робота із "Тоттенгемом" — той випадок, коли сам португальський тренер має замислитися. Якщо його роботу в "Манчестер Юнайтед" більше оцінювали крізь призму конфліктів із гравцями, то в "Тоттенгемі" чистий індикатор порожнечі. Моуріньйо не зміг запропонувати команді нового й навіть не втримав рівень, що був до нього. Торішній фіналіст Ліги чемпіонів нещодавно вчисту програв дуель німецькому "Лейпцигу" у 1/8 фіналу турніру.

Якщо Маурісіо Почеттіно працював із гравцями, витискав із них максимум, підлаштовувався під суперників, то Моуріньйо грає як вийде. Жоден поєдинок за час його роботи не сподобався.

Потрібно розуміти, що люди рівня Моуріньйо можуть припускатися помилок і не визнавати їх всередині себе. Якщо так — португалець не готовий змінюватися. Останнім часом поводиться тихіше. Не каже, що він "особливий". Скоріше, поведінка є захистом на критику. Продовжує вважати, що проблема не в ньому, а в оточенні.

×