Минулого тижня прокотилося радісне повідомлення про те, що Андрій Шевченко став найкращим бомбардиром Ліги чемпіонів за всю її історію. Новину передали по телебаченню, описали у газетах. Тільки чомусь у наших та російських. Футбольна Європа з цього приводу підозріло мовчить. За інформацією офіційного сайту УЄФА — організації, яка проводить Лігу чемпіонів, — її найкращим "голеадором" залишається Рауль Гонсалес з мадридського "Реала" . У нього 51 забитий м"яч, у Шевченка — 43 голи. А як же рекорд?
Розумні люди кажуть, що є правда, є брехня і є статистика. Андрій справді забив 52 м"ячі в лізі, але з урахуванням кваліфікаційних матчів. Але УЄФА не вважає їх Лігою чемпіонів. Забиті там м"ячі йдуть в загальну статистику єврокубків. Тут Шевченко також третій із 56 голами. А лідирує німець Ґерд Мюллер, на рахунку якого 62 точні удари. Тож наші журналісти "переплутали" загальний залік єврокубків і залік Ліги чемпіонів, який ведеться окремо з 1994 року.
Навіщо окремо? Бо не зовсім коректно зрівнювати досягнення футболістів 1950–80-х років, які проводили в єврокубках по кілька матчів на рік, із нинішніми зірками, які щороку виступають у десяти, а то й більше єврокубкових поєдинках. Крім того, у Кубку чемпіонів грали тільки переможці національних першостей, а Ліга чемпіонів проводиться за іншим регламентом. Тож футбольна статистика у Європі намагається бути максимально об"єктивною і не змішує змагання різного рівня.
Футбольна статистика у Європі не змішує змагання різного рівня
До справжнього рекорду ліги Шевченку залишилося забити дев"ять м"ячів. Поруч з ним у цьому "змаганні" голландець Рууд Ван Ністельрой, у якого теж 43 м"ячі, і француз Тьєрі Анрі з 41 голом. Та й Рауль, здається, свого останнього м"яча ще не забив.
Однак Андрій, безумовно, здатний забити потрібні м"ячі і вийти на перше місце серед бомбардирів Ліги чемпіонів. Без допомоги вітчизняних "майстрів футбольної статистики".
Коментарі