"Міг тиждень не тренуватися, а потім уколоти ліки і вийти на гру"

 

Атакувальний ­півзахисник полтавської "Ворскли" 25-річнийи Артем Громов у минулому чемпіонаті України забив сім м'ячів і зробив три результативні передачі. Взимку міг перейти до дніпропетровського "Дніпра", але відмовився.

Артем згоджується на інтерв'ю по телефону, розмовляємо близько 40 хв.

— У грі із "Зорею" дуже хотіли перемогти й посісти четверте місце (команди зіграли внічию — 1:1. — "ГПУ"), але не вдалося. Це був матч останнього туру. Тому команді важко було фізично, плюс посередня якість газону. Але навіть враховуючи це все, ми показали якісний футбол і мали шанси взяти три пункти. Привіт Арановському (Євген Арановський — суддя матчу. — "ГПУ"), який зарахував нам гол з офсайду і несправедливо вилучив Антона Шиндера — замість призначення пенальті у ворота луганської команди.

На початку сезону загинув президент клубу Олег ­Бабаєв. Були розмови, що "Ворскла" може припинити існування. Вони вас лякали?

— Олег Мейданович був опорою команди, з ним ми завжди були впевнені у завтрашньому дні. Про його смерть (торік у липні Бабаєва застрелили біля його під'їзду у Кременчуку. — "ГПУ") дізналися за день до гри з "Динамо". Усі були шоковані. Про футбол взагалі ніхто не думав. На полі це було помітно. Однак в роздягальню зайшов почесний президент Костянтин Жеваго, заспокоїв: ця трагедія не вплине на життєдіяльність клубу, все буде добре.

Жеваго особисто контактує з гравцями, як це робив ­Бабаєв?

— Він підтримує зв'язок із головним тренером і віце-президентом. Постійно до нас приїжджати йому важко. Костянтин Валентинович — людина зайнята. Бабаєву в цьому плані було простіше, бо з Кременчука, де він жив, до Полтави — 100 кілометрів.

У багатьох клубів великі затримки з виплатами зарплат. У "Ворсклі" є такі проблеми?

— Невеликі затримки є, але клуб їх оперативно гасить. Якщо порівнювати з іншими командами і загальною ситуацією в країні, то в нас все дуже добре.

Василь Сачко другий рік працює головним тренером "Ворскли", вже вивів команду у єврокубки. В чому його відмінність від попередніх наставників — Миколи Павлова, Вадима Євтушенка?

— Василь Вікторович постійно вчиться, контактує з іншими тренерами. З усіма футболістами спілкується нормально. Однак коли бачить, що хтось із гравців поводиться неадекватно чи дозволяє собі більше, ніж потрібно — жорстко карає. Трапляються штрафи.

Куди йдуть штрафні кошти?

— Зберігаються в колективі. Використовуємо їх, коли треба комусь фінансово допомогти. Наприклад, жінкам, які працюють у нас на базі. Ще можемо купити комусь подарунок.

Сачко змінив тренувальний процес?

— За часів Павлова ми здавали тест Купера й бігали Царською тропою в Ялті. Якщо пробіжиш ці дистанції, то збільшиться об'єм виконаної роботи у грі. Зараз ми більше працюємо на вибух, швидкість. Ти, може, і не "намотаєш" за матч 20 кілометрів, але пробіжиш 10 і зробиш пару гарних ривків та заб'єш м'яч. Зробили певний перехід від витривалості до швидкості.

У чемпіонаті "Ворскла" додала в іграх з коман­дами не першої трійки, однак, на відміну від минулих сезонів, невдало грала з "Шахтарем", "Динамо" та "Дніпром". Чому?

— "Динамо" було у фантастичній формі, з ними неймовірно важко грати. З "Дніпром" ми взяли очко на виїзді, вдома виглядали непогано, але поступилися. З донеччанами в нас був напружений перший матч, "Шахтар" тільки наприкінці вирвав перемогу. Та й то — є питання до судді, який мав вилучати Кучера. Не зробив цього і практично зразу ми отримали два м'ячі у свої ворота.

Який рівень суддівства в Україні?

— Я далекий від того, щоб когось звинувачувати чи обговорювати. Судді — теж люди і можуть помилятися. Але інколи помилки вкрай смішні. Найприкріше, що можуть змінити результат гри. Найоб'єктивнішим арбітром чемпіонату вважаю Анатолія Абдулу.

Можливо, центральні матчі мають судити іноземці?

— Це безглуздо. Іноземці теж помиляються і в Лізі чемпіонів, і в матчах збірних. Немає сенсу кричати, що в нас погано, а в Європі — все добре.

Рівень чемпіонату значно знизився?

— Так можна говорити про "Металіст" і "Чорноморець". Решта команд грають на своєму рівні, змін не відчув. "Динамо" — закономірно стало чемпіо­ном. Дуже задоволений із цього, бо в них всі лідери — українці. Так само, як і в ­"Дніпрі".

Не жалкуєте, що взимку не перейшли до дніпропетровської команди?

— Упевнений, що вчинив правильно. У "Дніпрі" на моїй позиції грає Євген Коноплянка. Тому навряд чи я вважав би за щастя сидіти більшу частину матчів у запасі. Лишився у "Ворсклі", щоб регулярно грати й розвиватися.

Зараз готові розглядати пропозиції інших клубів?

— По-перше, треба їх мати. По-друге, потрібно буде поспілкуватися з головним тренером, як він усе це бачить. Я не та людина, яка просто може розвернутися й піти. Все-таки "Ворскла" дала мені путівку у ­футбол.

Вас називають лідером коман­ди.

— Моуріньйо казав: хто такий Кріштіану Роналду без "Реала"? Не порівнюю себе з португальцем, але суть правильна. Якби команда мені не допомагала, то я не зміг би себе проявити і не мав би визнання вболівальників. Хоча загалом до розмов ставлюся нейтрально. Бо вистачає і таких, хто кричить, що Громова давно треба вигнати з "Ворскли". Тому не читаю футбольні сайти і газети.

Позиція зліва в атаці — єдина, на якій себе бачите? Чи готові експериментувати?

— Для мене не проблема зіграти й нападника, або під форвардом. Раніше я діяв на цих позиціях і виглядав ніби непогано. Готовий повторити, якщо це буде в інтересах команди.

Наступного сезону у "Ворсклі" не гратимуть Йован Маркоскі та Денис Дедечко. Вдалося достойно провести цих гравців?

— На жаль, як на мене, Йована ми провели погано. Мало бути по-іншому. Як, наприклад, проводжали Хаві з "Барселони": на домашньому стадіоні, з банерами. У нас все пройшло інакше, ще й грали в Запоріжжі. Утім, дякую вболівальникам за банер, все-таки Маркоскі дев'ять років провів у клубі. Дедечко — гарний хлопець, не конфліктний. Шкода, що пішов.

З ким у команді дружите?

— З Олегом Міщенком, з ним найбільше часу проводимо. А здебільшого стараюся спілкуватися з людьми не футбольними.

Михайло Фоменко не викликав вас до збірної на гру з Люксембургом і Грузією. Невдоволені?

— Лікарі збірної кілька разів дзвонили в клуб і цікавилися станом мого здоров'я. ­Останні сім матчів грав на знеболювальних. Міг тиждень не тренуватися, а потім уколоти ліки і вийти на матч. Тому, поговоривши з лікарями та головним тренером, вирішили, що краще зараз поберегтися й залікувати травми. Не знаю, чи хотіли мене викликати, але за станом здоров'я у будь-якому випадку не міг поїхати.

За виступами якої європейської команди стежите?

— Вболіваю за "Реал". Іспанський футбол дуже технічний, у них зараз золотий час. Звісно, хотів би там пограти.

У вільний час займається боксом

Артем Громов ­народився в ­місті Стрий на ­Львівщині. 1999 року з батьками переїхав до Полтави. Навчався у спортивному інтернаті. 2007‑го потрапив у дубль "Ворскли" й за два роки з 15 м'ячами став найкращим бомбардиром молодіжного чемпіонату України. В основному складі "Ворскли" дебютував 2010-го, у першому ж матчі віддав голеву передачу на Йована Маркоскі.

Розлучений. У вільний час займається боксом.

— У мене є особистий тренер. Відпрацьовуємо удари, роботу на "лапах". Орієнтуємося на техніці бою, у спаринги поки що не ставав, — розповідає Громов. — У житті доводилося використовувати боксерські навички. Але намагаюся уникати конфліктних ситуацій, хоча й запальний. Контролюю себе, бо можна так залетіти, що і собі не пробачиш, і, не дай Бог, комусь здоров'я зіпсуєш.

×