Я не здивований, що "Арсенал" і "Манчестер Сіті" виявили інтерес до захисника збірної України та "Шахтаря" Миколи Матвієнка. Англійські клуби можуть підписувати тільки гравців із відповідною кількістю матчів за свою національну збірну — тоді отримують місцеву футбольну візу.
На підтвердження власних слів наведу одну історію. Свого часу тренер "Арсенала" Арсен Венгер цікавився Олександром Зінченком, який тоді грав за юнацьку команду "Шахтаря". Але потрібної кількості матчів за збірну у нього не було. Це унеможливило перехід гравця.
Кожен футболіст підходить для окремої ліги. Українці важко себе знаходять саме в Англії. Виняток — Олександр Зінченко. Він потрапив у клуб із сильним добором гравців, класом команди та неанглійським стилем гри. Думаю, що Матвієнкові було б важко в тамтешній прем'єр-лізі. Він за стилем не зовсім підходить для цього чемпіонату: гарно працює з м'ячем, але не завжди виграє силову боротьбу.
"Арсенал" пропонував "Шахтареві" 30 млн євро — 750 млн грн. Не бачу, хто би з українців стільки коштував узагалі. Звичайно, коли клуб не хоче відпускати гравця, то виставляє дуже високу ціну, щоб той не перейшов до іншої команди.
Не виключаю: вся ця історія пов'язана із тим, що у гравця залишилося півтора року контракту із "Шахтарем". Тепер його особисті умови в донецькому клубі можуть покращитися. Гравець підпише новий довгостроковий контракт зі збільшеною зарплатою.
Матвієнко ще може прогресувати в "Шахтарі". Футболісти зазвичай ростуть до 27 років. А гравці оборони розкриваються ближче до 30. Головне, щоби травми обходили стороною. Микола Матвієнко — нестандартний захисник. Йому більше підходить схема із трьома центральними оборонцями. Джорджо К'єлліні свого часу розкрився на цій позиції в "Ювентусі" та збірній Італії. Бо для успішної гри в центрі Матвієнку не вистачає вміння вести силову боротьбу, а на фланзі — швидкості.
Коментарі