Російський тенісист Марат Сафін, 26 років, вигравав два турніри "Великого шлему" — чемпіонати США-2000 та Австралії-2005. Зараз він посідає 26-те місце у рейтингу тенісистів-професіоналів. А нещодавно в Росії був опублікований рейтинг людей, прізвища яких найчастіше згадуються у пресі. Сафін став 16-м у списку.
У теніс ви прийшли добровільно?
— Батьки наполягли. Привели до секції у п"ять років. Удома просто ні з ким було залишити. Мати сама грала у теніс, входила до топ-десятки СРСР, а батько працював у тенісному клубі.
1990 року я та Анна Курнікова вирушили до тенісної академії в американському Цинциннаті. Однак адаптуватися в Америці я не зумів. Дратує мене ця країна, і навіть у Голлівуд я не поїхав би ні за які гроші. Але батьки вважали, що їхньому синові гідної професійної освіти в Росії не отримати. Тому 1994-го відправили мене вчитися тенісу до іспанської Валенсії. З грошима допомогли спонсори — два швейцарські банки. Мабуть, розгледіли в мені потенціал.
До Іспанії звикли швидко?
— Спочатку нічого не розумів — ані мови тамтешньої, ані культури. Але Валенсія швидко стала моєю домівкою. Коли 17-річним мене спонсори намагалися повернути на батьківщину, категорично не погоджувався. Але швейцарці взяли своє хитрістю — умовили капітана збірної Росії Шаміля Тарпіщева. Той восени 1997-го включив мене до заявки збірної на матч Кубка Девіса проти Румунії. Через кілька місяців я дебютував на Кубку Кремля. Там я виступив невдало, вилетівши вже у першому колі.
1990 року поїхав до США разом з Анною Курніковою
Теніс — сенс вашого життя?
— Аж ніяк. Мене задовольняє те, чого я досяг. Усі турніри виграти все одно неможливо. То навіщо бути професіоналом на всі сто відсотків? Тобто всього себе я тенісу не віддаю. Це лише гра. Я пам"ятаю, як багато тренувався американець Піт Сампрас. Але коли вирішив влаштувати власне весілля, відмовився від участі у трьох супертурнірах. Прекрасне рішення. Чому ж і я маю себе обкрадати?
Ви не можете поскаржитися на дефіцит уваги з боку преси. Писали, що ви — п"яничка, бешкетник. А якось навіть сперму свою здавали, щоб підзаробити...
— Точно, бика-виробника з мене давно уже зробили, — сміється Марат. — Спокійно це сприймаю. Якщо захочу мати дитину, кохана жінка мені в цьому не відмовить. Віддаю перевагу природному варіантові, тим більше що секс — одне з моїх найулюбленіших занять. Це, по-перше, гормональний вибух. А по-друге, завдяки йому зникає передстартове хвилювання. А щодо бешкетів — журналісти частково праві. Якось у Мілані після бездарного програшу розтрощив з десяток тенісних ракеток.
Ви відновили стосунки з моделлю Дашею Жуковою, яка була подругою Романа Абрамовича?
— Стосунки з Жуковою дуже дорогі для мене, щоб я став поширюватися про них публічно.
Правда, що ви любите грати в більярд?
— Абсолютна. Більярд має багато схожого з тенісом і допомагає мені реалізуватися в основній роботі.
Кажуть, свою найприкрішу травму ви отримали за межами корту.
— Ви і це знаєте? Якось пацаном стрибав через паркан і забив спину. Такого болю не відчував ніколи у житті. З іншого боку, добре, що серйозних травм ще не зазнавав, руки-ноги не ламав. Тьху-тьху, — сміючись, стукає рукою по столу.
— Не звертайте уваги, я не забобонний, — продовжує. — Те, що я щойно постукав, — не показник. А взагалі перестрахувальників у нашій професії чимало. Не хочу називати прізвищ, але скажу, що окремі тенісисти, перш ніж взятися за ракетку, вимагають від організаторів по три рушники та по три пляшки води.
Проблеми у стосунках з колегами маєте?
— Тільки з австралійцем Лейтоном Х"юїтом. Під час очних зустрічей він часто поминав мене "незлим тихим словом". Та так, що це чули глядачі на трибунах. Після цього мої прихильники ладні були Лейтонові голову пробити.
Трибуни часто коментують ваші дії?
— Не знаю. Просто під час матчу не акцентую на цьому уваги. Запам"ятав тільки, як під час поєдинку на Кубок Девіса глядачі крили матом мого партнера Михайла Южного. І що ви думаєте? Допомогло.
1980, 27 січня — народився у Москві
2000 — переміг на відкритому чемпіонаті США
2005 — виграв відкритий чемпіонат Австралії
Неодружений
6 
35413
Коментарі