В Афінах два роки тому Леонідові Шапошникову, 37 років, нарешті вдалося здійснити свою мрію — здобути олімпійську медаль. Екіпаж Шапошникова став третім (в академічному веслуванні всі змагання проходять на дистанції 2000 м), а самого Леоніда визнали найкращим веслувальником-2004.
Розраховували на бронзовий успіх?
— На медаль точно націлювалися, бо перемогли до Ігор на двох Кубках світу. У Греції все склалося чудово. Приїхали туди за два тижні до старту, треба було протестувати спеціально куплений човен до олімпійського турніру марки "Філіпс" італійського виробництва. Довго його налаштовували. Самі змагання пролетіли як мить. Без проблем пройшли попередній та півфінальний раунди. У фіналі стартували не надто потужно. Більшу частину дистанції йшли п"ятими. Але фінішний спурт був вражаючим. Вискочили на четверту позицію, а в суперечці за бронзу випередили поляків на сьому соту секунди. Останні п"ятсот метрів пройшли на секунду гірше, ніж стартові. Прекрасний показник.
Як вам організація Ігор?
— Було відверто нудно.
Що конкретно не сподобалося в Греції? Погано годували, не було культурної програми — в селищі тільки Інтернет та більярд. Акрополь і той дивилися самостійно.
На Королівській регаті бувала і принцеса Діана
В Афінах відчували підтримку діаспори?
— Досить непогану. Але її не порівняєш із тією, яка була у нас перед чемпіонатом світу в Канаді, де ми стали срібними призерами. Місяць перед турніром були на зборах. Діаспора щовечора організовувала зустрічі, вечори. А 24 серпня на день Незалежності організували грандіозний концерт. Говорив діаспорі: якщо ви такі патріоти, повертайтеся до України. "Ні, — відповідають, — ми краще у Канаді патріотами побудемо".
Два олімпійські цикли ваша четвірка була у лідерах свого класу. Чому не вдалося взяти медалі Олімпіади раніше?
— Можливо, бракувало психології переможців саме на Іграх. Окрім того, не мали нормальних умов для тренувань. До початку 2004-го в нашому розпорядженні був тільки старий інвентар. Тренувалися на посудині, в якій веслувала ще збірна СРСР. На змагання виходили на німецькому човні "Імпахер" 1995-го року випуску. Далі: гарячої води на базі дніпропетровської ШВСМ не було. Так само в Херсоні або в Тисовці. Хоча інколи буває так: чим більше складнощів, тим злішими стаємо. У Франції перед чемпіонатом світу нас розмістили поблизу якоїсь ферми. Корови, коні поруч паслися. Купа мух літала. І нічого: догребли до "бронзи".
Чому популярність веслування в Україні невисока?
— У нас народ цікавиться тільки футболом. У тій Англії футбол теж спорт номер один, але й веслування поважають. Під патронатом королівської сім"ї проходить "Королівська регата". На ній часто бувала принцеса Діана. У коледжах та університетах викладають греблю.
Де ж взятися молодому поколінню?
— Навіть не знаю. Про молодих, до речі, пригадую одну історію. Взимку 1999-го збірна була на зборах у Карпатах. Якось масажист Олексій Мішин під час сніданку суворо глянув на всіх і сказав, що завтра о дев"ятій ранку приїде автобус і повезе всіх збирати апельсини. Додав, щоб брали із собою теплі речі. Мовляв, дорога дальня, а погода не травнева. Вранці наступного дня я падав зо сміху, спостерігаючи з вікна за новачками. Вони стали підтягуватися до автобусної зупинки. Чекали до половини десятої, поки хтось із молодих засумнівався: чи вирощують цитрусові в Карпатах і чи збирають їх тут у розпал зими?
1969, 30 жовтня — народився у Хабаровську, Росія
1972 — переїхав із батьками до Дніпропетровська
1982 — записався на секцію академічного веслування
1989 — переможець універсіади
1991 — срібний призер чемпіонату світу
1992 — на дебютній Олімпіаді посів 13-те місце
1996 — став сьомим на Іграх
2000 — шоста позиція на Олімпіаді
2004 — бронзовий призер Ігор
Одружений, має сина
1 
1
Коментарі