Львівська гвинтівочниця Леся Леськів, 43 роки, чверть століття тому стала чемпіонкою світу. Нині вона одна з перших в Україні і має всі шанси наступного року виступити на своїй четвертій Олімпіаді. Зустрічаємося у тирі львівського СКА на тренуванні. Під час розмови Леся інколи прицілюється і стріляє.

Останнім часом ви виступили на кількох етапах Кубка світу, де незмінно входили в чільну десятку. Чи наблизили до поїздки на вашу четверту Олімпіаду в Пекіні останні результати?

— Ні. Все вирішуватимуть результати за півроку до Олімпіади. Мої результати непогані самі по собі. Але вони даються титанічною працею. Якщо молодим вистачає тренуватися 5–6 годин на день, то мені необхідно 12. Знаєте, скільки я вчора тренувалася? З дев"ятої ранку до половини дванадцятої ночі.

Чому зайнялися кульовою стрільбою?

— Вибору не було. В Рогатині, де я народилася, була тільки секція кульової стрільби. Батько був директором спортивної школи і тренером.

Чи пригадуєте свої перші офіційні змагання?

— Ні. Це було так давно! Взагалі, юніорський вік у стрільбі — до 20 років. А я вже з 19 років почала виступати серед дорослих. Стала чемпіонкою світу в команді. І двічі срібною призеркою в особистих змаганнях. В команді хоч менш престижно, але все одно дають медаль, присвоюють звання заслуженого майстра спорту.

Як сприйняли бойкотування Радянським Союзом Олімпіади-1984 у Лос-Анджелесі?

— Я ридала цілий тиждень. Якраз тоді потрапляла на Олімпіаду першим номером. Та й результат ішов по висхідній. Це був шок, жах! І не тільки для мене. У п"ятірці я точно була б там. А чи в призерах — не знаю. На тій Олімпіаді були дуже високі результати.

На якій Олімпіаді були найближче до п"єдесталу пошани?

— В Атланті 1996 року, в пневматиці. Я невдало відстріляла у фіналі й посіла 8 місце. Якщо б виступила на рівні своїх тодішніх результатів, то могла б і третьою стати.

О шостій я повинна поїсти — отже, встати треба о п"ятій

Ваше прізвище було серед рекордсменів світу, Європи.

— Мій особистий рекорд світу серед юніорів із 1982 року на старих мішенях тримається досі. Зараз ввели інші, менші мішені.

Кажуть, для стрілка головне — добре висиплятися і не нервуватися через дрібниці. Це правда?

— Можливо. Але в мене сім"я і спробуй не нервуватися. Поїхала недавно на місяць на змагання, а вдома 20-річний син залишився один. Він навчається в університеті. Ще працює до першої ночі. Чоловік у Києві на роботі. Нервуюся завжди, не висипляюсь. У нас стрільба починається о восьмій ранку. О шостій я повинна поїсти, щоб у шлунку нічого не було на момент стрільби. Отже, треба встати о п"ятій.

Стрільба — статичний вид спорту. Потім треба виплескати свою енергію?

— Вдома є де рухатися — треба прибрати в хаті, попрати, приготувати їсти, сходити до магазину. А ще люблю поплавати. Плавання прекрасно допомагає зняти нервовий стрес.

А свої навички стрільби на практиці застосовували?

— Ні. Полювання — не для мене.

Скільки важить ваша спортивна гвинтівка?

— Майже шість із половиною кілограмів. Інколи руки відвалюються, поперек болить. Відстоїш на змаганнях 50 хвилин у прогині, то в протилежну сторону нагнутися боляче.

Чи правда, що деякі спортсмени для зняття стресу чи "наведення різкості" вживають алкоголь?

— Ні. Я люблю випити хорошого вина — але не під час змагань. Тоді не можна ні зайвого з"їсти, ні поплавати, ні позагоряти.

Який найбільший гонорар заробили на одному турнірі?

— У нас обмаль комерційних стартів. Два роки тому була на турнірі, де за перше місце давали тисячу євро. Заробила тоді 200 євро. А у 1982 році встановила особистий рекорд світу серед юніорів на "стандарті" і в команді. Так мені тоді цілу купу подарунків надавали. Подарували дуже дорогі два портмоне. Напевно, по 80 євро кожен — якщо зараз рахувати. А ще "омегівський" годинник, справжній. Він зламався і загубився десь із часом, — сміється. — Пригадую також у 1995-му виступила на відкритому чемпіонаті США. Двічі була першою. Отримала 150 доларів.

Чи маєте якісь не пов"язані зі спортом інтереси?

— Якби не була стрілком, то, напевно, стала б дизайнером. Я пережила три ремонти за останніх чотири роки.

1963, 17 жовтня — Леся Леськів народилася в Рогатині Івано-Франківської області
1975 — почала займатися кульовою стрільбою
1978 — переїхала до Львова
1982, 1994 — стала срібним призером чемпіонату світу
1983, 1993 — стала чемпіонкою Європи
1985 — закінчила Львівський державний університет фізичної культури
1987 — народився син
1990 — стала бронзовим призером чемпіонату світу
1994 — присвоїли звання "Заслужений майстер спорту"
Багаторазовий чемпіон і призер чемпіонатів світу та Європи у команді, учасниця трьох Олімпіад (1996, 2000, 2004). Заміжня, синові 20 років

×