Напередодні нового футбольного сезону найцікавішою темою є переходи гравців. Цього року з"явилися сподівання на те, що хоча б один із наших клубів учинить всупереч практиці, що склалася ще 2000-го, і запросить до себе справжню футбольну зірку.
Зірки були і раніше, але, подібно до колишнього донецького "металурга" Яя Туре, який у травні здобув із "Барселоною" Кубок європейських чемпіонів, вони ставали такими не до приїзду в Україну, а після цього. У червні виграв Кубок конфедерацій у складі збірної Бразилії колишній гравець "Шахтаря" Елано Блумер. Але тепер він грає в Англії.
Не було б нічого дивного, якби ми "експортували" за кордон як майбутніх зірок вітчизняних футболістів. Так було, наприклад, із Анатолієм Тимощуком. Але ж наші футбольні клуби "постачають" здебільшого іноземців, готуючи гравців для збірних Нігерії, Гвінеї, Сербії, Хорватії, Боснії тощо. Саме в українських командах іноземцям тепер можна зробити собі ім"я, аби зацікавити клуби Західної Європи.
Чи є у цьому наш інтерес? Видається, не дуже великий. Європейські клуби часто купують іноземних футболістів не лише за майстерність, а й за ім"я, сподіваючись, що воно приверне до матчів команди більше уваги глядачів. У нас таке не практикують і, здається, не збираються.
Якби Фігу хоча б півроку пограв за "Карпати"
Тепер для цього є шанс. Якщо повернення до "Динамо" Андрія Шевченка, про яке нині багато говорять, станеться, то це буде перший приклад приходу до нашого клубу "готової" зірки. Хоч би як зіграв у такому разі Шевченко, підвищена увага до кожного матчу за його участю, повні стадіони й високий рейтинг телетрансляцій, принаймні у перші місяці, гарантовані.
Футбольний ринок має достатньо іменитих футболістів за ціною, цілком прийнятною для провідних і не дуже українських клубів. Наприклад, колишній володар "Золотого м"яча" португалець Луїш Фігу, який є "вільним агентом". Уявіть собі, щоб він хоча б півроку пограв за "Карпати" чи "Дніпро". Чи було б це погано для нашого чемпіонату? Запитання риторичне. Зацікавленість футболом у місті, куди прийшов би футболіст світового рівня, а також там, куди б його команда приїздила, гарантовано зросла б.
Нещодавні матчі національної збірної України, куди беруть, як відомо, найкращих, засвідчили: гравці калібру Шевченка, яким за 30, цілком здатні бути у нас зірками, й не один рік. То, може, таки запросять до нас першого гравця з європейським ім"ям? Якщо й не Шевченка, то когось іншого. До 1 вересня, коли в Європі зачиняється трансферне "вікно", часу ще багато.
3 
1
Коментарі
1