Позаторік у жовтні мені та двом колегам пощастило взяти ексклюзивне інтерв'ю у Володимира Кличка для журналу "Країна".
Прес-служба боксера запросила нас до одного зі столичних ділових центрів. Чемпіона завжди були готові розтерзати запитаннями журналісти, а в той час — і поготів. Кількома тижнями раніше Володимир переміг росіянина Олександра Повєткіна. За очками, але практично всі були переконані — якби захотів, то відправив би "Російського Вітязя" в нокаут.
Довелося чекати. Боксер звільнився за 2 години. Ми впродовж цього часу не сумували — помічник братів Роман розважав потішними історіями. Їх у нього за багаторічну співпрацю з Кличками було безліч. І не тільки веселих — поділився, як некоректно поводилася російська сторона, організатор бою в Москві.
Година, виділена на розмову зі спортсменом, промайнула непомітно. Ми, звісно, були готові продовжувати, але цінували час чемпіона. Останнє запитання не пов'язували з боксом. Футбольній збірній невдовзі належало битися з Францією за вихід на бразильський Кубок світу. Франція була фаворитом. Тому поцікавились у знаменитого чемпіона, що може допомогти аутсайдеру.
Враження, що у відповідь співрозмовник вклав душу.
— Коли всі кажуть, що ти — фаворит, розслабляєшся. Нашій збірній треба неодмінно вловити цей момент і вдарити.
Наші футболісти так і зробили. "Вдарили" у Києві — 2:0. Але фаворит скористався правом на матч-реванш у Парижі.
Володимир теж повинен це зробити.
2 
1
Коментарі