Після перемоги Віталія Кличка над Самуелем Пітером, у великому боксі очікують продовження боротьби за титул абсолютного чемпіона світу. З ким має тепер зустрітися наш чемпіон, аби підтвердити звання найсильнішого?

Нині варіантів існує декілька. Перший — майже фантастичний: брати Клички Віталій та Володимир виходять на бій між собою за космічний гонорар у 100 млн. Другий варіант — Віталій Кличко викликає на ринг англійця Леннокса Льюїса і боксує з ним за трохи менші, але теж значні гроші. Інших насправді прибуткових варіантів доки немає. І навряд чи ці варіанти з"являться у зв"язку з іменами Валуєва, Повєткіна, Чагаєва та їм подібних.

Чому так? Чому поєдинки молодих та амбітних важковаговиків за звання чемпіона світу не приваблюють промоутерів, продюсерів, імпресаріо і так далі? Чому набагато вигідніше організувати бій між старшим Кличком, який перед цим не виходив на ринг понад чотири роки, і сорокарічним Льюїсом, який п"ятий рік не бере участі у змаганнях із причини похилого, як для діючого боксера, віку?

Це нагадує епізод із роману-утопії Войновича "Москва 2042":

Вихідці з колишнього СРСР Америці нецікаві

"Игроки были в возрасте лет примерно от сорока до шестидесяти. Я спросил у Искрины, почему такие старые футболисты. Она сказала, что, естественно, в столь важные команды попадают только лучшие спортсмены повышенных потребностей, а чтобы дослужиться до звания лучших, нужно время".

Виходить, що у професійному боксі теж настає якась утопія, згідно з якою, аби бути цікавими світу, боксери мають наблизитися до сорокарічного рубежу, а то й перейти його. Навряд чи хто повірить, що серед молодих спортсменів немає нікого, хто міг би зробити виклик "дідусям" професійного боксу.

Одна проблема — боксерів цих ніхто у світі не знає. Особливо в США, де й крутяться шалені мільйони, які можна заробити на боксі важковаговиків. Молодим американцям бокс нині мало цікавий. Зовнішній вигляд легендарного Мохаммеда Алі, розбитого хворобою Паркінсона, навряд чи може заохотити вибрати боксерські рукавички. А колись Алі виглядав не гірше Кличка!

Тепер свої голови під пудові кулаки підставляють здебільшого африканці та вихідці з колишнього СРСР. А вони багатій Америці нецікаві. Згадаймо фінансовий провал переможного бою Володимира Кличка у Нью-Йорку, куди тепер ні його, ні його брата на бої не запрошують. Хіба що між собою побитися чи Льюїса з пенсії викликати. Та й тут слід поспішати. Доки щедра на мільйони Америка зовсім про Кличків не забула.

×