В організмі російської біатлоністки Ольги Пильової знайшли сліди заборонених до вживання медичних препаратів. Її одразу дискваліфікували і срібну олімпійську медаль відібрали. Російська сторона сказала належні у таких випадках слова: мовляв, біатлоністка застудилася і необачно прийняла не ті ліки.
Подібна версія в різних варіаціях звучить понад тридцять років — з часу перших допінгових скандалів. Ще тоді видавалося дивним, чому це спортсмени не приймають від застуди нормальний аспірин чи ще якісь загальноприйняті ліки?
Тому що брехня це все. Вже не перший десяток років у спорті тривають неоголошені перегони між винахідниками нових стимулюючих препаратів і допінг-лабораторіями, які виявляють ці препарати і вносять їх до списку заборонених. Сенс перегонів такий: якщо твої "ліки від застуди" ще не встигли внести в "чорний список", то можеш спокійно вигравати і одержувати нагороди. Зворотньої сили заборона не має.
Хто вони — невпіймані злодюжки?
Формально все правильно. А неформально?
Не секрет, що значна частина олімпійських чемпіонів минулих років була б сьогодні дискваліфікована, оскільки "лікувалася від застуди" забороненими нині препаратами. Хто вони? Олімпійські герої, які в чесній боротьбі здобули заслужені перемоги? Чи невпіймані злодюжки? Чи варто вішати всіх собак на тих, кого впіймали, виганяючи їх із великого спорту, якому віддано ліпшу частину життя і здоров"я?
Керівники світового спорту все це розуміють краще за нас. Але не кажуть усієї правди, аби не зруйнувати високоприбутковий бізнес. Гра під назвою "знайди допінг" поступово стала невід"ємною частиною всіх великих турнірів. Чи не кожний герой-переможець у будь-яку хвилину може стати антигероєм і бути з ганьбою вигнаний з числа багатих та знаменитих. Усе залежить від сечі атлетів. Адже саме в ній знаходять оті заборонені препарати. Або не знаходять.
Коментарі