Немає сумніву, що європейський футбольний фінал автоматично змушує його господарів збудувати необхідний мінімум спортивних, транспортних і готельних будов. У країнах зі стабільною економікою вони стають потім центрами суспільного життя, як збудований до фіналу Євро-2000 стадіон в Амстердамі. У менш розвинутих країнах такі споруди залишаються пам'ятником події, що відбулася. Наприклад, у Греції чи Португалії частину об'єктів Олімпійських ігор та європейського футбольного чемпіонату 2004 року майже не використовують за призначенням.

Що буде в наших Харкові та Львові після тих трьох футбольних матчів? Чи стануть ці міста транспортними центрами завдяки оновленим аеропортам? Чи будуть нові стадіони заповнюватися не кілька разів на рік, а частіше? Футбол на ці запитання відповіді не дасть. Футбольні команди зіграють у Харкові та Львові свої матчі й поїдуть додому. Ми ж залишимося з усім цим назавжди.

Минулого тижня мої колеги через Молдавію їхали на футбол дорогою, збудованою до Олімпійських ігор 1980 року. Після цього ще довго згадували різними словами і цю дорогу, і ті Олімпійські ігри. Чи не станеться так з об'єктами до Євро-2012? Чи це все будують заради восьми днів і трьох футбольних матчів, чи зведені споруди насправді стануть основою розвитку тих міст, яким пощастило прийняти ігри фінальної частини континентальної першості?

×