У Словаччину вперше я потрапив 20 років тому. 500 з гаком кілометрів від Ужгорода до Братислави долав переважно вузькими гірськими дорогами. Це зайняло день і відібрало сили. Нині відстань можна проїхати менше ніж за 6 годин автострадою, загальмувавши на двох недобудованих високогірних ділянках.
У нас за ці 20 років жодної подібної автостради не збудували. Хоча гір майже немає. Зате ми отримали кілька футбольних суперклубів з іноземними гравцями європейського рівня. Порівняння буде не зовсім коректне, але приїзд одного лиш Бернарда із Бразилії обійшовся майже в 10 кілометрів сучасної дороги. За аналогією, можна говорити, що зірковий "Металіст" із Сосою, Азеведо, Тайсоном та іншими — це сучасна автострада між Харковом і Донецьком або Харковом і Полтавою. Зірковий "Дніпро" з Дугласом, Калиничем, Матеусом та іншими — автострада Дніпропетровськ — Запоріжжя. Про зіркові "Шахтар" та "Динамо" годі казати — на автобан від столиці до польського кордону вистачило б.
За всі ці гроші український футбол отримав лише Кубок УЄФА. А якби наші бізнесмени вкладали мільйони не у футбол, а в дороги? Скажете, що не було би тоді в нас футболу високого класу? Приклад Словаччини, футбольна збірна якої випередила Україну в останньому європейському відборі, доводить протилежне. Про хокей, у якому Словаччина була чемпіоном світу, краще помовчати. Отак і сталося — словаки за 20 років звели сучасні автостради, а ми за ті ж гроші виграли Кубок УЄФА.
Дуже хотілося б за 20 років написати про автостраду Київ — Ужгород, що замінила б нинішню дорогу. Впевнений, коли це станеться, матимемо й дороги, і футбольні трофеї. Причому не один — багато. Не вірите? Поговоримо за 20 років.
3 
1
Коментарі