Скандал навколо півфіналу Кубка УЄФА 2007/08 між пітерським "Зенітом" та мюнхенською "Баварією", результат якого нібито був куплений росіянами, потроху вщухає. Причина — бездоганна репутація німецького клубу, перевірена десятиліттями. Та якщо Європа мовчить, то в Росії та на пострадянському просторі мало хто беззастережно повірив у безпідставність звинувачень у "продажу" єврокубкового півфіналу. Чому?
Почну із того, що для звичайного глядача набагато зручніше взагалі не знати, що коїться за лаштунками спортивних змагань і всередині спортивних команд. Той, хто з якихось причин раптом дізнається про це, ризикує, як казав Остап Бендер, "потєрять вєру в чєловєчєство".
На жаль чи на щастя, у сучасному світі неможливо нічого приховати. Правда все одно виходить на світ. І чим ретельніше її приховують, тим потворнішою вона потім виглядає. У цивілізованому світі вже давно знайшли спосіб із цим боротися. Зарубіжні спортсмени, зокрема футболісти та їхні тренери, відверто говорять про свої проблеми пресі. Тому кожен скандал одразу стає предметом обговорення, і через це швидко втрачає ознаки скандалу.
У нас же говорити відверто наважуються одиниці. Футболіст Андрій Воронін, який усе свідоме футбольне життя провів за кордоном, прямо сказав, що незадоволений тим, що не вийшов на поле в грі збірної проти Хорватії. Ніби скандал, а насправді нічого подібного. Людям є про що поговорити, є що обговорити. А футболісти із тренерами якось розберуться. І піде це всім лише на користь.
Ми готові повірити в те, що можна "купити" навіть "Баварію"
Зате інші наші футболісти та тренери, які не звикли по-європейськи відкрито говорити про свої проблеми, мовчать. Унаслідок цього проблеми виходять на публіку пізніше. Виходять спотвореними і зазвичай неправдивими. Тому й вірить наша публіка у всякі нісенітниці. Тому ми готові повірити в те, що можна "купити" навіть "Баварію". А от німці та інші європейці не готові. Вони знають: якщо підозри хоча б частково підтвердяться, хтось назавжди втратить репутацію та довіру, а хтось сяде за ґрати. У нас же тюрми ніхто не боїться, а репутація залишається чимось абстрактним.
Як наслідок — трибуни на матчах німецької футбольної бундесліги переповнені, а в нас на стадіон ідуть або групи підлітків, щоб покричати, або купки "знавців", які заздалегідь знають, хто і що кому "продав". І чим раніше наш футбол і не тільки футбол відкриє перед публікою все, що діється за лаштунками, тим більшій кількості людей він буде потрібен. Бо ж народ наш завжди із задоволенням іде на матчі єврокубків не тому, що в них такий уже високий рівень гри, а тому що знає, що в цих матчах усе буде по-справжньому. А чутки про "купівлю" таких матчів якщо і виникнуть, швидко будуть забуті.
3 
1
Коментарі