середа, 14 квітня 2010 06:02

"Динамо" Газзаєва запам"ятається лише покорою

У БУДЬ-ЯКІЙ команді "Динамо" існує негласний строк, упродовж якого керівництво терпітиме  експерименти тренера-невдахи. Зазвичай, межа терпіння напряму залежить від амбіцій уболівальників і власників клубу. У київського "Динамо" амбіції великі. Тому максимальний термін, який дадуть Газзаєву на пошук гри — один рік. Він збігає в червні.

За всю новітню історію приємний виняток зробили лише Валерію Лобановському. Було це в січні 1985 року. Попередній сезон команда провалила, посівши десяте місце. У третьому турі чемпіонату 1985 року "Динамо" на власному полі поступилося московському "Торпедо". Доля Лобановського висіла на волосинці. Наступною була гра проти харківського "Металіста". Був кінець березня, перші по-справжньому теплі дні. Матч ми з товаришем Михайлом Гусєвим дивилися в мене вдома на старому маленькому чорно-білому "Снежку". Досі пам"ятаю, що канали доводилося перемикати старим козацьким методом — за допомогою обценьок. Після гри, яка завершилася зі скромним рахунком 2:0, ми мали йти в кінотеатр. Я на все життя запам"ятав гусєвську фразу.

— Ніякого кіно мені вже не треба. Я б іще раз подивився матч за участі київського "Динамо".

Перемоги від поразок теперішнього "Динамо" відрізняє не якість гри, а збіг обставин і суддівська прихильність

То був початок нової переможної динамівської ери. Думаю, про матч із "Металістом" Гусєв скоро забув. Бо кожна нова гра й нова перемога здавалися незабутньою феєрією. І мало хто згадував, що цілий рік до цього "Динамо" не грало, а мучилося.

Наприкінці цьогорічного березня я зателефонував Михайлові. Кияни на своєму полі саме трощили "Металіст" Маркевича. Однак ніякого задоволення в його голосі не почув.

— Перемоги від поразок теперішнього київського "Динамо" відрізняє не якість гри, а збіг обставин і суддівська прихильність, — заявив Гусєв. — І взагалі, матч я не дивлюся, а граю в теніс. Не відволікай мене.

Коли торік у травні Юрій Сьомін прощався з "Динамо", його команду відрізняла творчість. "Динамо" часів Газзаєва запам"яталося лише абсолютною покорою тренерській волі. Лобановський 25 років тому зумів поєднати непоєднуване: творчість і покору. Я не бачу ознак дива, яке має статися в найближчі два місяці. Схоже, що Валерію Газзаєву дано увійти в історію київського "Динамо" лише як гравцеві. Він 1984 року не забив киянам вирішальний пенальті у чвертьфінальному кубковому матчі з московським "Динамо". І цим започаткував майбутню дворічну серію перемог своїх суперників. Утім навіть таким щасливчикам доля рідко усміхається вдруге.

Зараз ви читаєте новину «"Динамо" Газзаєва запам"ятається лише покорою». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

3

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути