— У вас багато запитань? — каже головний тренер донецького "Шахтаря" Паулу Фонсека, 44 роки. Говоримо годину в київському готелі "Опера" за два дні після виходу команди в плей-оф Ліги чемпіонів.

Перша думка, з якою ви прокинулися після перемоги над "Манчестер Сіті"?

— Я виконав завдання. Прокинувся з усмішкою і з великою радістю. Для нас ця перемога була важлива. "Шахтар" зміг вийти з групи і зіграє в 1/8 фіналу Ліги чемпіонів.

На матч із "Манчестер Сіті" приїхав колишній наставник "Шахтаря" Мірча Луческу. Як пройшла зустріч із вашим попередником?

— Це була приємна розмова. Поважаю містера Луческу і його роботу, що він провів у "Шахтарі". Ми привіталися й поговорили про гру і про все те, що відбувається на даний момент. Було цікаво.

Над чим ви плануєте працювати на зимових зборах? ­Команду, зокрема, критикують за те, що ви часто пропускаєте голи.

— Цього сезону команди якісніші, ніж минулого. Вони краще організовані у захисті. Це змушує нас більше ризикувати. Тому ми вразливіші. Граємо на максимальному ліміті ризику. Через це пропускаємо більше. Якщо хочемо перемагати, то змушені йти на цей ризик, бо без цього неможливо вигравати.

Але нам потрібно менше пропускати. В деяких матчах припустилися помилок у захисті, якими я був незадоволений. Треба покращити гру в обороні. Під час зимових зборів постараємося приділити більше часу цьому. Маємо пропускати менше. І гравці це розуміють. У нас були розмови на цю тему. Щоб перемагати, нам ще треба безпечніше діяти в захисті.

Коли німець Юрґен Клопп очолив "Ліверпуль", то став менше говорити з гравцями у роздягальні, бо англійська мова не його рідна. Як змінилися ваші методи роботи після переїзду в Україну?

— Я працюю другий рік у "Шахтарі". Футболісти вже чудово розуміють, що я від них вимагаю. Тому індивідуальних розмов із ними стало менше. Але не відчуваю ніякого дискомфорту чи труднощів у спілкуванні. Наш перекладач Максим допомагає нам із першого дня.

Правда також у тому, що в ­команді є багато бразильців, які говорять моєю рідною мовою. З українцями в мене також ніколи не виникало проблем у плані комунікації.

Скільки часу ви думали над пропозицією "Шахтаря"?

— Майже не думав. Так, це був ризик. Але на той момент своєї кар'єри мав амбіції поїхати з Португалії та потренувати за кордоном. Коли виник варіант із "Шахтарем" — я не думав двічі. Це великий клуб, що дав можливість боротися за трофеї. У мене були інші фінансово привабливіші пропозиції, але мені стало цікаво попрацювати з "Шахтарем".

Ви знали, що клуб функціонує без власної бази і стадіону. Очікування співпали з реальністю?

— Я був готовий до цієї ситуації і чудово розумів, що мене чекає, коли підписував кон­тракт. Мені розповіли про умови, в яких працює клуб. Але мій ентузіазм і оптимізм поглинули всі наші труднощі. Зуміти виграти у складніших умовах — це великий виклик. "Шахтар" два роки не вигравав чемпіонат України. Це був хороший стимул. Хотілося знову змусити людей вірити й повернути титул клубу.

Тож Україна не стала для вас сюрпризом?

— Навпаки, здивувала багатьма речами. Перед тим, як очолити "Шахтар", я лише раз був в Україні — грав із "Брагою" у Львові. На жаль, те, що ми в Португалії чуємо про Україну, в більшості випадків пов'язано з війною. Мої земляки зовсім не розуміють, що таке Україна і що означає жити тут.

Жити в Києві, це як мешкати в Лісабоні чи іншому великому європейському місті. У нас все тут є. Люди привітні і добре ставляться до мене. З першого дня в Україні я почувався затишно. Так, тут нова для мене культура. Українці трохи відрізняються від португальців. Але я навчився багатьох речей. Це новий досвід для мене.

Я живу в місті нашого головного суперника і можу спокійно ходити вулицями, в ресторан або торговельний центр. Навіть уболівальники "Динамо" поважають мене і завжди намагаються перекинутися кількома добрими словами. Це важливо для тренера. Що я можу ще хотіти? Нічого.

Наступного сезону ви продовжите працювати у "Шахтарі"?

— Це залежить не лише від мене. Якщо це питання поставлять, то я подумаю і візьму до уваги всі фактори. Зокрема — те, що я себе добре почуваю в клубі і в країні. Зрозуміло, що все це має бути обдуманим. Але це питання на даний момент мене взагалі не турбує. Зараз мене хвилює підготовка "Шахтаря" до другої частини сезону.

Після роботи в "Шахтарі" ви зможете бути успішним у будь-якій команді?

— Я вірю, що так, — сміється. — Без сумнівів, що робота тут — це позитивний досвід. Функціонування в таких умовах змусило мене вирости. Для кар'єри тренера це дуже важливо.

Прийшов на прес-конференцію в костюмі Зорро

Після домашнього матчу проти "Феєнорда" Паулу Фонсека пообіцяв, що одягне костюм Зорро, якщо "Шахтар" вийде у плей-оф Ліги чемпіонів. Португалець дотримав слова і після перемоги над "Манчестер Сіті" у Харкові прийшов на прес-конференцію в масці, капелюсі та плащі.

— Все почалося з вашого питання, мого жарту і парі з директором команди. Я сказав Віталію: "Добре. Якщо ми вийдемо з групи, то я одягну маску Зорро на останню прес-конференцію в Лізі чемпіонів".

Але я не очікував такого неймовірного ажіотажу. В день матчу і наступного дня я отримав безліч повідомлень із усього світу. Про це всі показували в новинах.

І ще. З цього моменту я вже більше не Паулу Фонсека. Тепер я Паулу Зорро Фонсека. Це 100 відсотків. Я впевнений, що ця історія супроводжуватиме мене всюди. Якщо одного дня я опинюся в Китаї, то там я теж буду Зорро. І всі про це говоритимуть до кінця мого життя.

×