
Права на півзахисника Віктора Будянського, 22 роки, належать туринському клубу і досі. Хоча грає він за інші команди на орендних засадах. Цього сезону Будянський виступає в серії "А" за "Асколі".
Коли у вас закінчується контракт з "Ювентусом"?
— Через три роки. Але мене мало хвилюють зобов"язання перед туринським клубом. Усі думки пов"язані нині з "Асколі". Мені тут довіряють, виходжу на поле у стартовому складі. Хочу допомогти "Асколі" втриматися серед еліти італійського футболу.
До "Асколі" ви грали за "Авелліно". Навіщо вам була серія "В"?
— Треба було змінити обстановку. Ніяк не міг потрапити до стартового складу "Юве". Тому сам був ініціатором переходу. Щоправда, не думав, що опинюся в настільки слабкій команді як "Авелліно". Але досвід виступів за неї ще згодиться. Як і за "Реджину", де я провів другу частину позаминулого сезону. Заграти в Реджо-ді-Калабрії, відверто скажу, не вдалося. Насамперед, через травму коліна. Запам"ятався тільки один матч на "Оресте Гранелло" (домашня арена "Реджини". — "ГПУ"). Суперником нашим був "Ювентус". Після того поєдинку я обмінявся футболками з капітаном туринців Алессандро Дель П"єро.
Блохін про мене навіть не знає
Як потрапили до "Ювентуса"?
— Народився у Волчанську Харківської області. Трирічним переїхав з батьками в Белгородську область Росії. Мешкав у місті Старий Оскіл. Футболом зайнявся, бо наполіг батько, у минулому гравець харківського "Металіста". Потім потрапив до московської юнацької команди "Академіка". Об"їздив із нею половину Європи — Францію, Бельгію, Німеччину. Під час одного з таких турнірів мене запримітили селекціонери "Ювентуса". Сімнадцятирічним прибув до Турина на перегляд, який закінчився підписанням контракту. Починав у дублюючому складі "Ювентуса". Але уже через півроку мене перевели тренуватися в основному складі туринського клубу. Навіть зіграв за "Стару Синьйору" два матчі в серії "А".
У Турині ви провели два роки. Спілкувалися з лідерами клубу в неформальній атмосфері?
— У Західній Європи ментальність суттєво відрізняється від нашої. Там кожен живе своїм життям. Потренувалися, зіграли — додому. Є свої компанії, які збираються на свята. Але я до них не потрапляв. Усією командою в "Юве" відзначають тільки чиєсь весілля. Але за ті півроку, які я провів у першій команді, ніхто не оформив шлюбних стосунків.
Вас погано прийняли лідери "Ювентуса"?
— Ні. Жодних проблем не відчував. Ніхто з провідних футболістів "Юве" не має зіркової хвороби. Той же Дель П"єро — простий хлопець та цікавий співбесідник. Найчастіше я спілкувався саме з ним.
Своєю домівкою вважаєте Росію?
— Так, бо там мешкає моя сім"я. Але батьківщина в мене одна — України, адже там я народився. У 16 років провів кілька матчів за юнацьку збірну Росії, але після переїзду до Італії мене перестали туди викликати. Дуже прикро.
А як відреагуєте на запрошення до збірної України?
— Ніяк. Якщо воно надійде, розгляну. Але навряд чи зіграю за Україну, громадянство ж у мене російське. До того ж, думаю, Олег Блохін навіть не знає, що в Італії грає футболіст Будянський.
— Тему з Будянським ми давно закрили, — пояснює "ГПУ" тренер збірної України Андрій Баль, 48 років. — У Віктора — російське громадянство, і грати за Україну він не може.
В Італії спілкуєтеся з українцями?
— З Андрієм Шевченком так і не вдалося познайомитися. Зате дружив із вихованцем чернігівського футболу Сергієм Коваленком. Разом із ним виступали в другій команді "Ювентуса". Потім я поїхав до "Реджини", а Сергій перейшов до бельгійського "Стандарту".
Так що з українцями зустрічаюся, тільки коли приїжджаю у відпустку на Харківщину. Там і досі живуть мої дідусь та бабуся.
1984, 12 січня — народився у Волчанську Харківської області
1987 — переїхав до Росії
1997— почав виступати за московську "Академіку"
2000 — підписав контракт з "Ювентусом"
2006 — став гравцем "Асколі".
Неодружений
Коментарі