— Нащо той жовто-синій, малюй червоно-чорний, упівський, — кричить Андрій, заробітчанин із Коломиї, що на Івано-Франківщині, біля "Арени Височіна" в чеському Новому Месті на Мораве. Тут від 7 до 17 лютого тривав чемпіонат світу з біатлону.
Нам, чотирьом українцям, на третій день змагань художниця розмальовує щоки кольорами національних прапорів.
— Як і вчора. По 20 крон (9 грн. — "ГПУ") за прапор, він у вас дуже легкий, — каже дівчина. Уболівальникам з інших країн малює за 25 крон. Напередодні ми також скористалися її послугою. Тоді спринт виграла українка Олена Підгрушна. Коли піднімалася на верхню сходинку подіуму, двоє хлопців грали гуцульські мелодії на трембітах.
28-тисячна арена майже заповнена. Квитки на суботні спринтові гонки коштували 170 грн, на недільні — 275. Ще тисячі людей розмістилися вздовж траси — за 50 грн.
Земляки-заробітчани хваляться, що їхній роботодавець видав їм квитки за символічну плату — 1 крону.
— То мені дав аж вісім квитків, бо його друзі не змогли приїхати. А він серед організаторів. То я між нашими хлопцями розділив, — Андрій вказує на компанію в чорних куртках та шапках. Серед яскраво вдягнутих європейців їх одразу помітно. — Але в мене ще два лишилися. То я росіянам віддав. Вони не вірили, думали, що українець їх, як завжди, обібрати хоче.
За нами намагається встигнути ще один, кричить: "Альо, земляки!".
— Я цейво... З Тернополя. То та Підгрушна ще.., — показує, якою маленькою була нинішня чемпіонка світу, коли він її нібито знав. Але більше не може із себе витягнути нічого, язик заплітається.
До зони з наїдками та напоями треба перейти місток. Вона — під найбільшою трибуною стадіону. Стакан глінтвейну тут коштує 17 грн, гарячої медовухи — 20-25 залежно від об'єму, десяток видів сосисок на грилі від 20 грн за порцію, величезні деруни розміром зі сковороду — 15 грн. Норвежці та росіяни із Сибіру п'ють холодне пиво. На дворі -3°С, але для них це вже весна.
Між людьми ходять зірки світового біатлону француз Мартен Фуркад та фінка Кайса Макаряйнен. Росіяни фотографуються зі своїми спортивними коментаторами.
На стадіоні лише стоячі місця, хоча безкоштовно роздають килимки для сидіння. На трибуни можна проносити скло, пластик, їжу та алкоголь. Перевіряють тільки квитки.
Більшість уболівальників поселяються в місті Брно — другому за величиною в Чехії. Годину поїздом (150 грн в обидва боки) добираються в містечко Ждяр за 15 км від стадіону. Звідти — кожні 10 хв. курсує безкоштовний автобус до арени. Організатори облаштували 10 пунктів для розвозу людей.
Україна з п'ятьма медалями повторила найвище досягнення чемпіонатів світу з біатлону.
Олена Підгрушна стала чемпіонкою світу в спринті, жіноча збірна України — віце-чемпіонами в естафеті. А ще Підгрушна й сестри Семеренко обзавелися бронзовими нагородами. Чоловіча збірна чемпіонат світу не провалила, бо ні на що не сподівалася.
У загальнокомандному заліку українські збірні посіли третє місце, поступившись норвежцям та французам і, випередивши, сильні біатлонні держави — Німеччину та Росію. Роботу тренерів нашої жіночої збірної можна назвати зразковою. Українки не мали особливих досягнень у січні, проте пік форми припав саме на чемпіонат світу.
Чи не вперше за всю історію українського біатлону глядачі чекали кожної нової гонки з надією на медаль. І небезпідставно. Власне, без українок на подіумі закінчилися дві гонки — перша — змішана естафета й остання — масовий старт. Дійшло до того, що напередодні жіночої естафети біатлонний світ обговорював заяву нашої Валентини Семеренко. Валя заявила, що саме Україна її виграє. Наші лідирували після третього етапу, але феноменальна норвежка Тура Берґер принесла своїй команді "золото", відігравши півхвилинне відставання.
На цьому чемпіонаті світу українки виглядали ледь не найстабільнішою командою. Трійка лідерів — Підгрушна та сестри Семеренко — менше двох медалей не мали. Норвежок виручала Берґер. Німкені та росіянки виступили посередньо.
У чоловічій збірній України тільки ветеран Андрій Дериземля намагався створювати видимість боротьби. Решта була статистами.
3 
1
Коментарі
1