— "ФФУ червону картку!", "Люстрація", "ФФУ стоп корупцію", "Звіт народу". Близько 200 молодих людей, зокрема дівчат, зібралися біля Будинку футболу. Опівдні в четвер тут має розпочатися черговий Конгрес Федерації футболу України. Одягнені по-спортивному. Крім банерів, тримають прапори України. У деяких обличчя закриті шаликами з емблемою ФФУ.
Дорогу до входу в будівлю перекрили з десяток кремезних чоловіків у балаклавах та камуфляжній формі. На рукавах — шеврони "Київська міська варта". Перешкод для проходу не чинять. Поруч стоять декілька правоохоронців. З динаміків лунає пісня "Не спи, моя рідна земля" гурту "Мандри".
До Будинку футболу під'їжджає віце-президент УЄФА Григорій Суркіс. Приїхав із Марокко, де триває клубний Кубок світу з футболу.
— Багато місяців тому говорив, що сокиру війни потрібно відкласти, закопати, — каже. — Сконцентрувати цю енергію для подолання тієї кризи, що є сьогодні в українському футболі. Мабуть, власні амбіції заважали керівникам зробити це після тодішнього звернення до них.
Згадав грудень 2010 року й конгрес. На ньому теж порушували питання про відставку чинного керівника — самого Суркіса.
— Я й тоді пішов би у відставку, хоча зміст її був далеким від футбольної суті. Але не зробив тоді цього лише з однієї причини — вважав: якщо я нелегітимним шляхом залишу посаду президента ФФУ, стане неможливим проведення в Україні фінальної частини Євро-2012.
За декілька хвилин до початку роботи конгресу ширяться чутки, що Анатолій Коньков написав заяву про відставку й незабаром оголосить про неї. Причина — напередодні дві третини колективних членів ФФУ висловили недовіру керівництву. За регламентом цього достатньо для початку процедури відсторонення.
У конференц-залі на президента ФФУ чекають делегати. Привітавшись, Анатолій Дмитрович зачитує рішення виконкому. Його засідання відбулося напередодні.
— Щоб не розпалювати обстановку, наступний конгрес вирішили провести 6 березня. На ньому відбудуться вибори президента Федерації. Контроль за виконанням рішення залишається за мною. Дякую за увагу, — Коньков хоче залишити зал.
Президентові нагадують, що в залі зібралися зареєстровані делегати і, за статутом, він має відкрити й закрити конгрес. Нарада затягується.
— Я йду з цього балагана, — не витримує Коньков. Делегати наполягають на дотриманні процедури.
— Маємо відкрити? Відкривайте! — зітхає він.
Вимагають виконати гімн.
— Конгрес відкрито! Є гімн чи немає? — запитує Коньков.
Лунає гімн ФФУ. Потім — хвилина мовчання за тими, кого не стало протягом року.
Пропонують створити робочу групу з підготовки порядку денного нового конгресу. Автор ідеї — президент Федерації футболу Києва Ігор Кочетов. Керівником робочої групи "проштовхує" Андрія Павелка. Той нещодавно написав заяву про відставку з посади віце-президента і члена виконкому ФФУ. Зал підтримує пропозицію Кочетова. Павелко сідає в президії поруч із Коньковим.
Ситуацію намагається владнати Суркіс.
— Колеги, 2010 року порушили питання про недовіру Суркісу, але нічого тоді не вийшло. Бо Суркіс діяв відповідно до законів ФФУ та міжнародних інстанцій УЄФА та ФІФА. Виконком прийняв рішення про позачергові вибори в березні 2015-го. Крапка. В жодному разі виконком за день не може прийняти доленосного рішення. Ви ж тільки представляєте федерації, отримали від них повноваження на відстоювання питань, що були внесені до порядку Конгресу. Маєте півтора-два місяці, щоб вивчити нові пропозиції робочої групи. І після цього можна буде висловлювати довіру або недовіру чинному президенту ФФУ.
— Додати тут нічого, — каже Коньков. — Чи писав заяву на відставку? Ні, не писав.
— Це погано, — говорять із зали.
— Кому погано, а кому й добре, — додає Анатолій Дмитрович.
Засідання конгресу завершується виконанням гімну України. Вирішують за три дні створити робочу групу з підготовки до позачергового конгресу 6 березня під керівництвом Андрія Павелка.
Коньков знову балотуватиметься на посаду президента. Та її, очевидно, обійме Павелко.
4 
1
Коментарі