Минулого тижня зимовий спортивний сезон увійшов у свою повну програму. Стартували змагання лижників, гірськолижників, ковзанярів, саночників, стрибунів із трампліна, бобслеїстів, біатлоністів. Хокеїсти та фігуристи розпочали свій сезон ще раніше. Сідай біля телевізора і спокійно насолоджуйся. Спокійно, бо уболівати немає за кого. Українців серед учасників усіх міжнародних змагань із зимових видів спорту або немає взагалі, а там, де є, то інколи думаєш, що краще б не було. Очі болять вишукувати наших лижників у восьмому десятку фінішних протоколів.
Цікаво, що з кожним роком становище щораз гіршає. Україна у зимовому спорті стрімко наближається до рівня Ефіопії, представника якої радо вітають на світових лижних чемпіонатах і навіть не збираються сприймати як суперника. Причини відомі. Торік довелося побувати на головній нашій лижно-біатлонній базі в Чернігові. У якій-небудь Австрії така база — в кожному селі.
Вихід один — вибороти право на проведення в Україні зимових Олімпійських ігор. Я серйозно. Досвід футбольного чемпіонату Європи показав, що іншого способу звести в Україні сучасні спортивні об'єкти немає. Коли нам дадуть зимову Олімпіаду, влада країни просто вимушена буде побудувати і трампліни, і ковзанки, і санні траси, і усе інше. Причому за найвищими світовими стандартами. Коли це все в нас з'явиться, українським спортсменам буде нарешті де тренуватися. Бо щось не віриться, щоб столичний менеджер на гірському відпочинку захотів би після обіду стрибнути з трампліна чи проїхатися на спортивних санях. Значить, дістанеться це все нашим спортсменам. До того ж і міжнародні змагання на олімпійських об'єктах будуть після Ігор регулярними.
Отака виходить оптимістична картина. Щоправда, буде це, якщо буде взагалі, не за рік, не за два і не за три. Головне — зберегти до тих часів здоров'я. Щоб від усього серця вболівати за наших. А куди те здоров'я подінеться? Принаймні цієї зими, а швидше за все й у кілька наступних, переживати нам у зимовому спорті практично не буде за кого.
Коментарі