"Сьогодні батьки охоче віддають дівчаток у футбольні секції. Однак ще дуже мало людей знають, що існує жіночий футбол на професійному рівні," - розповіла Gazeta.ua 23-річна футболістка і тренер зі Львова Надія Чайка. Виступала за жіночу збірну України, клуби "Нафтохімік" з міста Калуш, за збірні міст Моршин та Умань.
Зараз грає за Новояворівськ та тренує дівчат 2000-2002 років народження у СДЮШОР "Карпати".
Як так сталося, що ви зацікавилися "чоловічим" видом спорту?
- З семи років мені подобалося бути там, де м'яч. Було цікавіше з хлопцями у дворі, аніж дівчатами. Грала з ними у футбол. Завжди була лідером на полі і забивала голи. Єдиний мінус - мала невисокий зріст і малу вагу. Але на полі хлопці забували, що що я інша ніж вони. Після гри глядачі підходили до мене і не могли повірити: ти - дівчина? До того ж, і стрижка у мене була коротка.
У селі моїх батьків, куди приїжджала на вихідні, одне село грало проти іншого. Наша сільська команда брала мене до себе. Ніхто з суперників не впізнавав у мені дівчину, настільки добре я грала.
У 7-му класі дізналася, що є жіночий футбол. Пішла у секцію в 73-й школі. Мама була проти, не пускала на заняття. Я дурила, що іду гуляти з дівчатами.
Сьогодні багато дівчаток хочуть грати у футбол?
- Так, і сучасні батьки вже з радістю приводять їх до нас. Особливо татусі. Коли ми почали їздити по школах набирати дівчаток, виявилося, що багато з них хочуть грати.
Можна почати займатися футболом у 15 років і встигнути досягти найвищих результатів. Хлопчику для професійного рівня треба вчитися з 6-7 років. Дівчата швидше вчаться усьому. За два-три місяці техніка поставлена. Однак хлопці переважають у силі і швидкості.
В Європі жіночий футбол почав розвиватися з 1990-х. У нас – кілька років тому почали вкладати в нього фінанси. Найсильніші світові жіночі команди – це французький "Ліон", кілька німецьких, швецьких клубів. В Україні – "Харків-1", "Харків-2", "Легенда" з Чернігова.
Найперше навчаємо дівчат раціону. Багато школярок не знають, що вночі треба спати, і не менше 8 годин. Що треба снідати. У школі їх не вчать цьому.
Жіноча гра цікавіша. Вона майстерніша, технічніша, емоційніша. Хоч трохи повільніша. Чоловікам набагато приємніше дивитися жіночий футбол. Жінки на полі жорстокіші – поламають, але не дадуть пройти. Мені гра дається завдяки хитрості і напрацьованій техніці.
За що футболісток на полі найчастіше штрафують?
- Найбільше карток дають за слова і мати. Я мала одну червону за те, що зависоко підняла ногу і вдарила суперницю. Емоції мене переповнювали, я сперечалася з суддею. Однак на іншому матчі вибачилася перед ним. Бо усвідомила, що з суддею сперечатися непрофесійно.
Як гра вплинула на вашу фігуру і здоров'я?
- Чоловіки після травм вертаються у гру, жінки після серйозних травм відходять. Тому що у футболіста клуб вкладає великі гроші, а жіночі клуби не такі потужні.
Тричі травмувалася. Переламала ключицю, стопу і зламала ніс. Коли активно грала, перестала влазити в джинси, настільки підкачалися ноги. Плаття соромилася одягати, бо м'язи були надто виражені.
Помітила, що гравці жіночої збірної України – усі худі. У збірній Англії – з широкими стегнами, кремезні. Однак грають прекрасно. Мабуть, з дитинства вчаться працювати з надмірною вагою.
Футболістці краще родити якнайшвидше, у 19-20 років, і швидше вертатися на поле. Після пологів у 30 на полі буде важче. Я не встигала, тому тепер хочу поставити кар'єру, а потім - сім'я. Щоб самій забезпечити свою родину. Бо з народженням дитини часто закидають футбол. Заміж планую у 27, перша дитина - у 30.
Чого обрали тренерство, а не пішли далі у грі?
- Мене запрошували грати у Польщу за місто Ленчна. Але вибрала тренерство у "Карпатах", бо не хотіла залишати батьківщину.
Які переваги для дівчаток можете назвати?
- У жіночому футболі набагато менша конкуренція, тому є великі шанси зробити кар'єру і досягнути чогось у житті.
Футболістці легше знайти хлопця і прихильників. Бо є спільна тема для розмови, спільні інтереси.
Заробітків і на себе вистачає, і ще на когось можу заробити. Я вже почала відкладати гроші на майбутнє – на авто, власне весілля, подорожі.
Якби не займалася футболом, то досі би не побувала за кордоном.
Маєте якісь забобони перед грою?
- Перед грою молюся. Це дуже заспокоює.
Батьки ні разу не бачили моєї гри. Я маму стільки просила приїхати на мої ігри, але марно. Дуже важливо, коли ти виходиш на поле, повернути голову і побачити на трибунах когось близького. Якось батьки таки пообіцяли приїхати у Моршин на матч у вихідні. Однак я вийшла на поле і не побачила їх. Ми тоді програли. Стимул падає.
2 
4166
Коментарі
1