У порівнянні із минулорічним поєдинком проти білорусів у Борисові стартовий склад національної команди України зазнав мінімальних змін. Замість Едмара грав Гармаш, а Зозулю замінив Кравець Обидва футболісти значно підсилили командну гру – Гармаш встигав практично повсюди, а Кравець додав атаці швидкості та мобільності . Плюс реалізований Кравцем перший і останній вихід сам на сам із воротарем практично визначив долю гри.
У тактиці команди тренера Фоменка нічого не змінилося. Вже третій рік команда України грає у той футбол, у який грав сам Фоменко за часів молодого Лобановського – пресинг та швидка гра флангами. Чому наша збірна грає саме так? Тому що, аби грати, як ті ж іспанці (чому намагається навчити "Динамо" тренер Ребров) слід мати футболістів, які виросли у атмосфері комбінаційної гри із триманням м'яча і володіють необхідними навичками. У розпорядженні Фоменка таких гравців практично немає – у провідних командах України центром поля "завідують" іноземці. У "Шахтарі" так було завжди, а у "Дніпрі" та "Динамо" схильні до комбінаційної гри Безус та Буяльський не потрапляють нині до складу.
Гра, яку проповідує нинішня збірна України, цілком може давати результат – прикладом є перемога над Францією два роки тому. Але така гра потребує від гравців шалених фізичних навантажень, а замінити "основу" Фоменкові немає ким. Нинішній склад команди має вік "25-плюс" і жоден молодий футболіст не "підпирає" тих же Коноплянку та Ярмоленка. Саме тому грати у ефективний футбол, який дає перевагу, наші можуть не більше шестидесяти хвилин. Це було помітно навіть у грі із Македонією.
На щастя, у грі проти білорусів наші забили три м'ячі у першій половині гри. Забили завдяки високому темпу і виграшу більшості єдиноборств у центрі поля. Наш півзахист буквально "затоптав" білоруських ветеранів на чолі із Глєбом, яких тренер Хацкевич спробував "реанімувати" для збірної. Бо ж у білорусів ті самі проблеми, що й у нас – відсутність повноцінного молодого поповнення.
Та щойно наші скинули швидкість у другому таймі, як перевага над суперником зникла. Якщо за рахунок швидкості білорусів ще можна було перегравати, то за рахунок майстерності – зась! Ілюстрація – пропущений м'яч. Він став наслідком неоковирної обробки м'яча Степаненком, яка призвела до втрати м'яча і швидкої контратаки білорусів, що завершилася одинадцятиметровим.
Чи зможуть українці зіграти так само мобільно, як у суботу, за три дні у Словаччині? Чи не повториться історія позаминулого року, коли за три дні після перемоги над Францією у Києві, у повторному поєдинку в Парижі наших було не впізнати? Чи знайдеться заміна Гармашу, чия трохи слабша копія у вигляді Сидорчука, травмована? Чи вдасться нашим фланговим гравцям щось протиставити словакам. Нагадаю, що рік тому у Києві словацький захист практично виключив із гри Ярмоленка. На нашу користь грає хіба що те, що команда Словаччини провела у суботу не менш складний матч.
Для успіху українцям буде потрібно мати не менш потужний, ніж у грі проти білорусів емоційний заряд, трохи удачі на початку гри і максимум розважливості у останні тридцять хвилин гри, яка може вирішити долю поточного відбірного циклу.
3 
4166
Коментарі