Росія, Португалія, Швеція: експерт назвав головні перемоги збірної України з футболу за історію незалежності

За історію незалежності чоловіча національна збірна України з футболу провела 296 матчів (враховано також технічну поразку від Швейцарії в Лізі націй, коли нашій команді заборонили грати через позитивні результати тестів на коронавірус).

Перший офіційний поєдинок українська команда зіграла 29 квітня 1992 року, поступившись в Ужгороді з рахунком 1:3 збірній Угорщини.

В історії українського футболу були як злети, так і падіння. Були перемоги над Францією, Англією, Іспанією, проте були й поразки від Литви, Словенії, Чорногорії.

Спортивний журналіст і волонтер Микола Васильков склав для Gazeta.ua свій рейтинг десяти найкращих поєдинків і найбільших перемог чоловічої збірної України.

Матч №1. Україна – Росія – 3:2. 5 вересня 1998 року.

На перше місце свого рейтингу Васильков поставив легендарну перемогу над Росією на старті відбору Євро-2000.

"Цей матч – це народження збірної. Не перший офіційний матч з угорцями, а саме гра Україна – Росія в Києві. Навіть не результат, а сам суперник призвів до того, що зрозуміли: збірна – це не "Динамо". Це – окрема команда, якою ми маємо пишатися. Ось тоді прийшло прозріння до всіх. Росія для нас була надпринциповим суперником.

Уперше на трибунах пролунав гімн. Такого ніколи не було. Футболісти тримали руку не серці, декілька також співали гімн. З'явилася атрибутика, люди приходили на стадіон розмальованими. Були повністю жовто-блакитні сектори, люди приїздили автобусами, пхалися по 14–16 годин до Києва.

Сам факт цього матчу був як день народження збірної. І ще й збірна виграла 3:2. Забивали Сергій Попов, Сергій Скаченко, Сергій Ребров. Ми весь час вели в рахунку, виграли по грі, за кількістю епізодів, статистично. І почався великий бум в українському футболі. Тепер класно грала й збірна. Всі почали цікавитися футболом. Це було проривом", – пригадав він.

Матч №2. Туреччина – Україна – 0:3. 17 листопада 2004 року.

На другій сходинці рейтингу журналіста опинився поєдинок кваліфікації Чемпіонату світу 2006 року з Туреччиною.

"Останній матч 2004 року грали в Туреччині. А турки разом з греками – фаворити групи. І вони ще й ставлять матч на "Шюкрю Сараджоглу". Стадіон "Фенербахче" в азійській частині Стамбула, де вважається, що люди дикі. І вже на тренуванні це було відчутно. Вони закидали нас, билися за ґратами, як дикі звірі. Окремо Андрію Шевченку прилетіло.

І ми виносимо їх, практично без шансів, з рахунком 3:0, з двома голами Шевченка. Я навіть на камеру знімав оці обличчя турків, які реально не розуміли, що відбулося. Ці 3:0 на такому контрасті з тим, що було до того у відборі. Навіть були думки, що я зараз прокинусь, бо цього не може бути. І ми раптом уже на чолі цієї групи.

І такий казковий і медовий рік Шевченка, який закінчився "Золотим м'ячем" для нього. Важко повірити було. Цей поштовх і ці 3:0 нас тягнули весь цикл далі. В Олега Блохіна достатньо специфічна гра була, емоційна", – зауважив співрозмовник.

Матч №3. Україна – Сербія – 5:0. 7 червня 2019 року.

До трійки найкращих матчів потрапила розгромна перемога над Сербією в Львові в кваліфікації Євро-2020.

"Ось цей матч із Сербією стає для самого Шевченка тріумфом усього його футболу. Збірна показала все найкраще, з огляду на гру, домінування. Більше такого проти рівного суперника не було. Ми домінували всю гру.

Багато всього відбулося. Ожив Циганков, який до цього ходив нижче трави. Забиває два м'ячі. Два м'ячі також забиває Коноплянка, який отримує нове дихання в цій збірній. І забиває свій перший гол за збірну Роман Яремчук. У себе вдома. Папа плаче, Рома плаче, брат плаче – всі плачуть.

Це реально був тріумф Шевченка, який дав великий поштовх, щоб вони далі цей цикл нормально зіграли", – розповів Васильков.

Матч №4. Україна – Португалія – 2:1. 14 жовтня 2019 року.

Наступною він поставив ще одну гру відбору Євро-2020 – домашню проти Португалії.

"Гра з Португалією була особливою, тому що ми перед цим матчем практично гарантували собі місце на Євро-2020. Могли вже реально "пінать". Проте після перемоги над Литвою в Харкові Шевченко відразу сказав: "Швидко це забуваємо. І головний матч життя для нас – проти Португалії". І хтось там: "Так ми ж уже..." А він: "Щоб я цих розмов узагалі не чув! Ми граємо на найкращому стадіоні нашої країни. Граємо проти найсильнішого суперника. Ми маємо показати своє обличчя".

Він довго готувався. Вони переважно готували тактику. З цією тактикою були великі проблеми. Запропонувати їм гру першим номером – це був ризик. І потім Андреа Мальдера (помічник головного тренера. – Gazeta.ua) в ніч перед грою дзвонить Шевченку й каже: "Давай зробимо приховану "десятку" з Марлоса". Шевченко відповів: "Це жарт?". Мальдера каже: "Давай попросимо Марлоса, нехай він дасть динаміку в перші 20 хв., і все".

І ця тема реально була несподіваною для Португалії. Ми за цей період встигаємо забити двічі.

Абсолютно геніальне завершення року. Провели рік без поразок і цикл без поразок. Уперше. Всі були щасливі й упевнені, що на чемпіонаті Європи в команди будуть феноменальні перспективи. А потім ковід, і жодного чемпіонату. І збірна вже абсолютно не та..." – продовжив журналіст.

Матч №5. Україна – Франція – 2:0. 15 листопада 2013 року.

До п'ятірки найкращих потрапив матч плейоф за путівку на ЧС-2014 проти Франції. Вдома українці виграли, проте на виїзді розгромно поступилися й на мундіаль не поїхали.

"Матч, який ми виділяємо за Михайла Фоменка, – це домашній поєдинок плейоф із Францією. На нас одразу поставили хрест. І було абсолютним потрясінням, що ми їх просто знищили. Там було класне покоління, від яких вимагали світове чемпіонство. І ми їх 2:0 виносимо, хоча могли і 3:0. Наприкінці був вихід три на одного. Якби ми забили втретє, то тоді би було все. Янукович із Анатолієм Коньковим (на той момент керівник Федерації футболу України. – Gazeta.ua) заходять до роздягальні, кожному тиснуть руки. Всі починають діставати найцінніші пляшки. Ми 2:0 переграли Францію. І по грі.

А потім була гра в Франції. Я запізнився трохи. Я забігаю на стадіон, бачу, сидить Артем Федецький, запитую: "Скільки?". Він каже: "0:0". Проте в нього таке обличчя, що він сам хоче закурити. Ми вже могли відхопити (зрештою, українці програли 0:3. – Gazeta.ua).

Та це не применшує той тріумф у Києві. Він був значним і запам'ятався своєю несподіваністю", – поділився своєю думкою співрозмовник.

Матч №6. Україна – Швейцарія – 0:0, 3:0 по пенальті. 26 червня 2006 року.

Не оминув Васильков і перемогу над Швейцарією в серії післяматчевих пенальті на ЧС-2006.

"В Олега Блохіна була ще одна історична перемога. Над Швейцарією на ЧС-2006 і вихід до чвертьфіналу. Сама по собі ця перемога ніяка. Дуже важка гра. Щось було на початку, проте потім догравали. Швейцарці теж нічого цікавого не показали.

Блохін пішов до роздягальні, не міг витримати пенальті. "Я знаю тільки, що першим б'є Шева", – він сказав. Далі футболісти самі вирішували. Він сидів у роздягальні, курив. Потім прибіг Андрій Баль і закричав: "Гусєв!". І він зрозумів, що ми виграли.

У цій перемозі багато чого історичного. З першого разу ми зайшли до чвертьфіналу чемпіонату світу. Плюс Шовковський, який не пропустив жодного пенальті. Багато чого зрослося", – продовжив він.

Матч №7. Україна – Швеція – 2:1. 29 червня 2021 року.

Далі в рейтингу журналіста й волонтера йдуть перемоги над Швецією в фінальних частинах Євро-2020 і Євро-2012.

"Матч зі Швецією. Про нього можна найменше казати, тому що він у всіх перед очима. Ми підійшли до нього після провального поєдинку проти австрійців.

Проте я був упевнений, що ми виграємо у Швеції. Я бачив, як вплинула на всіх поразка від Австрії. І матч зі Швецією, в принципі, пройшов за сценарієм Шевченка. Це був тренерський поєдинок. Він не авантюрно до нього підійшов. Випустив Сидорчука, який класно грає між лініями. Ми знайшли ту гру, за якої мали хороші шанси. І цей план спрацював.

Дуже цікавим був додатковий час. Випустили Бєсєдіна. Він виходить і робить, що вміє. П'ятою зіграє не туди, куди треба. Намагається чіплятися за м'яч. І робить історичну роботу, що йому ламають ногу, а суперника вилучають. І Бєсєдін раптом стає героєм гри, тому що замість нього виходить Довбик.

І всі пам'ятають той навіс Зінченка й удар головою Довбика. Повний тріумф наприкінці. Довбик одразу стає людиною року в Україні", – розповів Васильков.

Матч №8. Україна – Швеція – 2:1. 11 червня 2012 року.

"На Євро-2012 перша гра зі Швецією. І ця гра абсолютно імені Андрія Шевченка. Потім виявилося, що в цьому матчі він забив свої останні голи в кар'єрі. Гра вийшла дуже драматичною. У Блохіна було кого ставити наперед. Були Мілевський і Девич. І Блохін ризикує та ставить в основу Шевченку, якому вже майже 36.

І ми граємо. Златан Ібрагімович забиває для себе типовий гол. А потім відбуваються два епізоди практично дзеркальні. Подача Ярмоленка, і Шевченко з ривком на випередження головою зробив рахунок 1:1. А згодом кутовий з іншого флангу від Коноплянки, і Андрій знову забиває головою.

Я потім пів ночі не спав. Я розумів, що це перша перемога на чемпіонаті Європи, і ми лідери групи. Все дуже казково. А далі всі пам'ятають, що сталося. Програли Англії та Франції. Матч зі Швецією – це дебют для нас на Євро, останній матч Шевченка. Він красиво оголосив, що йде. Історична гра", – продовжив експерт.

Матч №9. Україна – Англія – 1:0. 10 жовтня 2009 року.

Виокремив він і перемогу над Англією в кваліфікації ЧС-2010, детально пояснивши своє рішення.

"Останній домашній матч у групі відбору на ЧС-2010 у нас стояв з Англією. На той час з першого місця ми англійців уже не могли посунути. Але ще були хорвати. І нам потрібно було вигравати в Англії.

А збірна України на той момент ніколи не вигравала у великих збірних. Гру поставили в Дніпропетровську. Це був час, коли сильним був клуб "Дніпро". І ми виграємо цей класний драматичний матч. Шевченко не забив пенальті. Суперова гра в дебютному матчі на "Дніпро-Арені". Вже потім почали казати, що англійці трохи зливали, бо вони не люблять хорватів.

Це був наш перший виграш у топової європейської збірної. І дуже шкода, що потім у плейоф команда Олексія Михайличенка злила Греції на "Донбас-Арені". Шевченко плакав, бо розумів, що як гравець на чемпіонат світу він більше не потрапить. Ця тема трохи забила значення матчу з Англією, проте тоді ми вперше виграли у великої європейської команди", – зазначив журналіст.

Матч №10. Україна – Португалія – 2:1. 5 жовтня 1996 року.

А завершив Васильков свій рейтинг зустріччю з Португалією у відборі ЧС-1998.

"Перша велика збірної України була проти Португалії 1996 року. Ми тоді виграли 2:1. Це була дуже велика перемога. У нас тоді взагалі був лише один великий виграш, на який усі орієнтувалися. Це був виграш "Динамо" над "Спартаком" 3:2 в Києві.

Коли збірна перемогла Португалію, на неї почали ходити. Бо до того національна команда збирала 40% Республіканського стадіону, як він тоді називався.

Португалія грала тоді дуже технічно. А ми перемогли в достатньо вертикальному футболі. У Йожефа Сабо були атлетичні футболісти. Після голу Сергія Попова португальці мали купу моментів. Олег Суслов творив дива у воротах. Зрештою, вони забили. А наприкінці матчу забив Юрій Максимов. Навіть коментатор не міг зрозуміти, що відбувається. І це привернуло увагу до збірної як до окремої команди", – пояснив він.

×