- Все одно ви живете краще, - мінський таксист, везучи мене до готелю, обриває десятихвилинну паузу. - На своїй роботі я плачу 250 доларів податку в місяць. В Україні – 100 доларів на квартал. Відчуваєте різницю?
Водій, виявляється, щойно вийшов з в'язниці у Володарці. Сидів там чотири з половиною місяці за дорожньо-транспортну пригоду.
- Комусь було вигідно мене запроторити за грати, - розповідає. - Суд вирішив справу за 40 хвилин. Подав скаргу до касаційного. Чотири засідання пройшло, аж поки мене виправдали. У наших тюрмах сидять генерали, полковники. Все тому, що не виконали наказу президента і не посадили людей, яких він звелів "закрити". Це нормальна практика для нас.
19 грудня у Білорусі відбудуться вибори президента республіки.
- Він (Лукашенко. - gazeta.ua) не сумнівається у тому, що переможе в першому турі, набравши 72-75% голосів. Реально його підтримують 20% населення – армія, міліція. Зрозуміло, будуть масові фальсифікації. Я, звичайно, голосуватиму проти нього, але що це дасть?
Згодом, інформацію про 20% підтверджують і мої мінські друзі. Вони також переконані у перемозі Лукашенка, але це їх мало обходить. Кажуть, що в країні практично немає безробіття. Середня зарплата складає 2 мільйони білоруських карбованців (за 1 гривню дають 370 білоруських карбованців, 1 євро коштує близько чотирьох).
Якщо маєш зарплату у три мільйони, цілком нормально себе почуваєш. Ну а п'ять – не так, щоб розкошуєш, але на життя можеш дивитися упевнено.
У Мінську не так просто ввечері знайти "точку", де можна повечеряти та випити за зустріч. Нам таку знайти вдалося. Про майбутній футбол – БАТЕ – "Динамо" - у ній майже не говорять. Так, сидять поруч два уболівальники і кволо починають розмову про майбутній поєдинок. Він їх не дуже цікавить, бо БАТЕ уже забезпечило місце у плей-офф Ліги Європи.
Ніякого ажіотажу навколо матчу не відчувається. Квитки можна спокійно придбати у касах. Людей, імовірно, відлякнув майже двадцятиградусний мороз та сильний вітер: 35-тисячний стадіон "Динамо" заповнений, ну можливо, відсотків на 30. Один з секторів повністю займають прихильники "Динамо", є групи підтримки з Борисова – міста, який представляє БАТЕ.
Посідаю місце неподалік віп-ложі. Поруч – сидить уболівальник білоруської команди. Прийшов на футбол з десятирічним сином. Коли Мілевський забиває четвертий гол, і прихильники господарі починають скандувати "Мілевський – пес", запитую сусіда про його особисте ставлення до капітана киян часів першого сезону Валерія Газзаєва.
- Абсолютно не засуджую Артема, - каже сусід. - Це його вибір. Наші футбольні керівники самі винні – спочатку не давали згоди, щоб футболіст грав за Україну, а потім раптово змінили свою думку, заговорили про небажання руйнувати кар'єру хлопця і швидко обзавелися квартирами у Мінську.
Після матчу наставник БАТЕ Віктор Гончаренко засмученим не виглядає.
- Цей урок нам піде на користь, - довірливо каже знайомим білоруським журналістам після закінчення офіційної частини прес-конференції. - Брессан взагалі не розумів, як можна грати у такий холод. Тренер, каже, у нас в Бразилії плюс 37 зараз, я уже не дочекаюся, коли з дружиною сяду у літак та поїду на батьківщину. Не розумію, як за такого морозу можна у футбол грати.
Роман ШАХРАЙ, gazeta.ua, з Мінська
1 
4166
Коментарі
2