25 січня 1998 року в Москві помер Нодар Ахалкаці – видатний грузинський тренер, переможець Кубка кубків-1981, чемпіон СРСР-1978. Президент федерації футболу Грузії сів у таксі, яке мало відвезти його на зустріч із президентом ФІФА Йозепом Блаттером. Вже в машині в нього зупинилося серце.

Ахалкаці був посереднім футболістом – виступав за тбіліський "Локомотив" у другій лізі. Свій талант він розкрив на посаді тренера тбіліського "Динамо" з 1976 по 1982 роки. Це була золота ера грузинського футболу. За Ахалкаці розкрилися Давід Кіпіані, Рамаз Шенгелія, Олександр Чівадзе, Віталій Дараселія й Володимир Гуцаєв.

На третій рік своєї роботи Нодар Ахалкаці приніс грузинському футболу єдину перемогу в чемпіонатах СРСР. Тбілісці відразу відірвалися від київського "Динамо", яке проводило зміну поколінь, і не дали киянам жодного шансу.

Наступного року чемпіоном став "Спартак", а в 1980 – "Динамо" Київ. Тбілісці були призерами. Здавалося, найкращі часи грузинської команди вже позаду. Але восени 1980 команда стартувала в розіграші Кубка кубків.

Цьому передувала кумедна історія. Розіграш Кубка СРСР тоді проводили 13 серпня – на день фізкультурника. На початку 1980 року УЄФА внесло зміни й вимагало назвати учасника від СРСР в червні. Було відомо, що до фіналу вийшли тбіліське "Динамо" й "Шахтар". Керіники радянського футболу, не довго думаючи, написали переможцем "Динамо" і відправили його в Кубок кубків. А Кубок СРСР виграв "Шахтар". Донеччани відправилися в Кубок УЄФА.

Тбілісці легко пройшли два перші раунди – ірландський і грецький клуби. У чвертьфіналі на них чекав головний фаворит турніру – англійський "Вест Гем". Матч не показували в СРСР. Лише зранку інформаційні агенції повідомили сенсацію – тбіліське "Динамо" перемогло на виїзді – 4:1.

У півфіналі грузини здолали "Феєноорд", а у фіналі, поступалися "Карл Цейс" з НДР – 0:1. Ахалкаці зазвичай під час гри не вставав з лавки, але цього разу піднявся. І якраз Володимир Гуцаєв зрівняв рахунок. Ще за кілька хвилин Віталій Дараселія забив переможний гол – 2:1. І мало хто знав, що Ахалкаці на фінал вийшов із вискою температурою, про яку нікому не сказав. Не хотів збити своїй команді переможний настрій.

В аеропорту Тбілісі переможців зустрічала вся Грузія. Спеціально похизуватися на фоні Кубка кубків приїхав Леонід Брежнєв.

Згодом Ахалкаці признається, що часто бачить майбутні матчі своєї команди у снах, і навіть вгадує рахунок.

Наступного року Нодар Ахалкаці знову ледь не виграв Кубок кубків. Тбілісців зупинив у півфіналі бельгійський "Стандарт", який безліч разів застосував небачене тоді в СРСР штучне положення поза грою.

Тренера, який перебував на вершині слави, взяли в збірну СРСР на Кубок світу-1982. Разом із Лобановським він мав допомагати Костянтину Бєскову. Із тренерського тріумвірату прогнозовано нічого не вийшло – збірна СРСР не вийшла із чвертьфінальної групи.

Тбіліське "Динамо" в сезоні 1982 року посіло четверте місце, лише за додатковими показниками поступившись "Спартаку". Однак Нодар Ахалкаці вирішив, що з нього досить. Він написав заяву й пішов, маючи лише 44 роки – пору тренерського розквіту. Його звали тренувати московський ЦСКА, але отримали відмову.

– Я вже всім усе довів, – заявив Нодар Парсаданович.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Алекс Фергюсон закінчив епоху "Ліверпуля"

×