субота, 25 січня 2020 11:09

Нодар Ахалкаці розгромив "Ліверпуль"

Нодар Ахалкаці розгромив "Ліверпуль"
Нодар Ахалкаці (ліворуч) разом із артистом Євгеном Леоновим, та футболістами тбіліського "Динамо" Рамазом Шенгелія та Олександром Чівадзе в підмосковному Новогорську напередодні Кубка світу 1982

25 січня 1998 року в Москві помер Нодар Ахалкаці – видатний грузинський тренер, переможець Кубка кубків-1981, чемпіон СРСР-1978. Президент федерації футболу Грузії сів у таксі, яке мало відвезти його на зустріч із президентом ФІФА Йозепом Блаттером. Вже в машині в нього зупинилося серце.

Ахалкаці був посереднім футболістом – виступав за тбіліський "Локомотив" у другій лізі. Свій талант він розкрив на посаді тренера тбіліського "Динамо" з 1976 по 1982 роки. Це була золота ера грузинського футболу. За Ахалкаці розкрилися Давід Кіпіані, Рамаз Шенгелія, Олександр Чівадзе, Віталій Дараселія й Володимир Гуцаєв.

На третій рік своєї роботи Нодар Ахалкаці приніс грузинському футболу єдину перемогу в чемпіонатах СРСР. Тбілісці відразу відірвалися від київського "Динамо", яке проводило зміну поколінь, і не дали киянам жодного шансу.

Наступного року чемпіоном став "Спартак", а в 1980 – "Динамо" Київ. Тбілісці були призерами. Здавалося, найкращі часи грузинської команди вже позаду. Але восени 1980 команда стартувала в розіграші Кубка кубків.

Цьому передувала кумедна історія. Розіграш Кубка СРСР тоді проводили 13 серпня – на день фізкультурника. На початку 1980 року УЄФА внесло зміни й вимагало назвати учасника від СРСР в червні. Було відомо, що до фіналу вийшли тбіліське "Динамо" й "Шахтар". Керіники радянського футболу, не довго думаючи, написали переможцем "Динамо" і відправили його в Кубок кубків. А Кубок СРСР виграв "Шахтар". Донеччани відправилися в Кубок УЄФА.

Тбілісці легко пройшли два перші раунди – ірландський і грецький клуби. У чвертьфіналі на них чекав головний фаворит турніру – англійський "Вест Гем". Матч не показували в СРСР. Лише зранку інформаційні агенції повідомили сенсацію – тбіліське "Динамо" перемогло на виїзді – 4:1.

У півфіналі грузини здолали "Феєноорд", а у фіналі, поступалися "Карл Цейс" з НДР – 0:1. Ахалкаці зазвичай під час гри не вставав з лавки, але цього разу піднявся. І якраз Володимир Гуцаєв зрівняв рахунок. Ще за кілька хвилин Віталій Дараселія забив переможний гол – 2:1. І мало хто знав, що Ахалкаці на фінал вийшов із вискою температурою, про яку нікому не сказав. Не хотів збити своїй команді переможний настрій.

Спеціально похизуватися на фоні Кубка кубків приїхав Леонід Брежнєв

В аеропорту Тбілісі переможців зустрічала вся Грузія. Спеціально похизуватися на фоні Кубка кубків приїхав Леонід Брежнєв.

Згодом Ахалкаці признається, що часто бачить майбутні матчі своєї команди у снах, і навіть вгадує рахунок.

Наступного року Нодар Ахалкаці знову ледь не виграв Кубок кубків. Тбілісців зупинив у півфіналі бельгійський "Стандарт", який безліч разів застосував небачене тоді в СРСР штучне положення поза грою.


Тренера, який перебував на вершині слави, взяли в збірну СРСР на Кубок світу-1982. Разом із Лобановським він мав допомагати Костянтину Бєскову. Із тренерського тріумвірату прогнозовано нічого не вийшло – збірна СРСР не вийшла із чвертьфінальної групи.

Тбіліське "Динамо" в сезоні 1982 року посіло четверте місце, лише за додатковими показниками поступившись "Спартаку". Однак Нодар Ахалкаці вирішив, що з нього досить. Він написав заяву й пішов, маючи лише 44 роки – пору тренерського розквіту. Його звали тренувати московський ЦСКА, але отримали відмову.

– Я вже всім усе довів, – заявив Нодар Парсаданович.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Алекс Фергюсон закінчив епоху "Ліверпуля"

У 1979 році тбіліське "Динамо" на чолі з Ахалкаці обіграло в Кубку кубків тодішнього володаря призу – "Ліверпуль" – 1:2 і 3:0. Це була найгучніша перемога грузинського футболу.

Зараз ви читаєте новину «Нодар Ахалкаці розгромив "Ліверпуль"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 4166
Голосування Чи підтримуєте те, що українські спортсмени зі зброєю захищають нашу країну від вторгнення РФ?
  • Так. Це - громадянський обов'язок, а частина з них ще й представляє клуби ЗСУ
  • Не зовсім. Вони мають прославляти Україну на спортивних аренах і закликати світ підтримувати нашу країну
  • Усі методи хороші. Головне - не бути псевдопатріотами, як Тимощук
Переглянути