"Це був найневиразніший матч України в цьому відборі, – пише "Трибуна".
"Бо збірна Шевченка встигла привчити до легкої та продуманої манери гри, яку ми звикли бачити у топ-команд. Навіть коли ми ловили труднощі в обох поєдинках з Люксембургом, ідея, що робити з позиційною перевагою на половині поля суперника, відчувалась.
В Харкові так не було. Обидва голи прийшли не через коректно побудовані атаки, а завдяки індивідуальній майстерності. В першому голі це суто талант Малиновського та Мораєса, в другому — того ж Руслана та Ярмоленка".
"Не можна обійти увагою і особливе ставлення публіки до наставника збірної, – стверджує ua-football. – Вже можна стверджувати, що нарешті-то прийшли часи, коли Андрія Шевченка люблять не тільки за минулі досягнення в якості гравця, а вже й за тренерські успіхи. Ось і цього разу публіка двічі гучно скандувала: "Шева! Шева!". На що, як завжди по-європейськи елегантний, коуч збірної обидва рази відповідав шанобливими оплесками на адресу трибун. Виглядало це дуже сентиментально. Ну де ще так люблять головного тренера"?!
Обидва голи прийшли не через коректно побудовані атаки, а завдяки індивідуальній майстерності
"Зліва в обороні очікувався вихід Миколенка, який встиг відновитися до гри– аналізує football24.ua – Однак тренерський штаб поберіг Віталія на Португалію та дав можливість проявити себе його конкуренту. Соболь не розчарував.
Едуарду було не так просто попереду – Марлос дав йому на відкуп увесь лівий фланг. Однак фулбек впорався: вчасно пропонував себе на бровці, намагався підтримувати ширину атак, сміливо йшов у обіграш (всі 3 спроби дриблінгу були успішними). Головне – передачі Соболя у штрафний майданчик були осмисленими та націленими. Він створив супершанси для Мораєса та Зінченка, а загалом віддав 3 паси під удар".
План Литви міг би спрацювати, але гості помилилися самі, – пише "Спортарена". – В епізоді з першим голом вони втратили колишню компактність, допустивши лазівку для просування Руслана Малиновського з м'ячем, за що моментально поплатилися.
В іншому ж для команди Андрія Шевченка було не все так райдужно. Україна безперервно контролювала м'яч і домінувала на полі, проте зазнавала труднощів з розкриттям низькою масованої оборони. Не вистачало вривань Олександра Зінченка або Малиновського в зону між центрбеком і фулбеком Литви (а там регулярно виникали зазори), не завжди доречною і ефективною була широка позиція Андрія Ярмоленко.
Тут необхідно згадати і перший матч проти Люксембургу, коли Україна теж не особливо продуктивно діяла на стиснутому просторі проти закривається противника - в загальному, команді Шевченко потрібно покращувати свої дії в даній ігровій ситуації.
Ні про яку поразку від Португалії і мови бути не може
"Наша команда перемогла дуже спокійно і, здалося, не витратила багато сил перед Португалією, – запевняє dynamo.kiev.ua. Після матчу стали сипатися привітання. Однак ми бачимо, які в сучасному футболі відіграються рахунки. Ми пам'ятаємо "Рома" - "Барселона", "Ліверпуль" - "Барселона", "Барселона" - ПСЖ і т.д. Та й сам Шевченко напевно не забув, як в складі "Мілана" поступився "Депортіво" 0:4, після 4:1 вдома. У разі поразки від Португалії, сербам досить буде обіграти нас з рахунком 6:0 або 5:0, якщо їм вдасться "набити" загальну різницю м'ячів в майбутніх двох матчах з Литвою і Люксембургом. Ми ж пам'ятаємо свій розгром в дійсно нічого не значущому матчі Ліги націй проти Словаччини (1:4). Крім того, ми знаємо, як приймають в Сербії і уявляємо, як серби прийматимуть Україну.
Так, фантастика, так, її відділ на іншому поверсі. Але на цей другий поверх стали щось часто заїжджати різні команди, причому і крутіші від збірної України, якою б сильною вона не була. Тому ні про яку поразку від Португалії і мови бути не може. При такому результаті, ми не буде спокійно жити до поїздки в Сербію, чи не будемо спокійно спати там перед матчем, а потім грати. Сподіваюся гравці, і тренери збірної це все розуміють.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Поразка Англії та перемога Франції – в Європі відбулися матчі відбору
Наступний матч збірна України зіграє в понеділок, 14 жовтня, проти збірної Португалії.
Коментарі