"Мені подобається 40% ідей Моуріньйо, і 60% - Гвардіоли"

10

Тренер воротарів донецького "Шахтаря" Антоніо Феррейра розповів Gazeta.ua про роботу з Паулу Фонсекою, назвав матч "гірників", який все змінив, і пояснив, чому не любить голів.

 

Друга частина сезону розпочнеться для нас з матчів проти "Сельти" у Лізі Європи. Але до них ще практично два місяці (16 лютого на виїзді, 23 лютого в Україні). У нас є достатньо часу, щоб підготуватися.

"Шахтар" всі матчі проводить на виїзді. Тому для нас немає особливого значення, де пройде перша гра проти "Сельти". Важливо, щоб на стадіоні було багато вболівальників.

Ми граємо у четвер Лігу Європи, а в неділю матч прем'єр-ліги. Через такий графік виникає втома. У цей момент фанати вкрай необхідні. Ненормально, коли я на лавці запасних чую, як один гравець на полі перемовляється з іншим. Як правило, ти маєш чути тільки вболівальників і те, як вони женуть команду вперед. Це робить тебе сильнішим і нівелює втому. Нам цього не вистачає.

Коли я підписував контракт з "Шахтарем", то знав, що ми не зможемо жити, тренуватися і грати в Донецьку. Я прийняв ці умови.

 

У мене було три пропозиції. Варіант з "Шахтарем" став найкращим. Це можливість попрацювати у великому клубі. "Гірники" кожного року грають в єврокубках. У минулому сезоні команда дійшла до півфіналу Ліги Європи. Також я знав, що "Шахтар" два останні роки не вигравав чемпіонат України. Це дуже важливий момент. В такій ситуації легко мотивувати гравців перемагати.

"Шахтар" 12 років працював з одним тренером (Мірча Луческу) і за цей час виграв багато трофеїв. Новому наставнику не уникнути порівнянь зі своїм попередником на початку роботи. Це важко. Особливо, якщо не перемагаєш.

Важко пояснити виліт з Ліги чемпіонів від "Янг Бойз". Перший матч ми могли виграти з рахунком 4:0 чи 5:0. Гра у Львові завершилася нашою перемогою 2:0. Нормальний результат. На виїзді у першому таймі ми могли забити 1 чи 2 м'ячі, але не реалізували жодного моменту. У другому таймі за 5 хвилин пропустили двічі. Серію пенальті ми програли. Так само, як і в Суперкубку України "Динамо". Катастрофа.

Наступні два дні після матчу з "Янг Бойз" були дуже важкими для нас.

У мене є свої секрети відбиття пенальті, але останнім часом вони не дуже допомагають. Дві програні серії 11-метрових — це моя провина. Не П'ятова чи когось іншого. Паулу Фонсека сказав: "Ще одна поразка в серії пенальті і ти їдеш додому" (сміється).

Для мене ключовим матчем "Шахтаря" стала зустріч з "Карпатами" у першому колі. Ця гра все змінила, в тому числі моє життя в Україні. Перший тайм ми програли з рахунком 0:2. У другому ми забили 3 м'ячі і виграли матч. Ця зустріч показала, що футболісти вірять в нас і в наші ідеї.

Гравці "Шахтаря" виграли чимало титулів з командою. На початку нашої спільної роботи вони могли подумати, що не потрібно нічого змінювати. Але наші ідеї інші і до них потрібно було адаптуватися. У школі ви приходите на урок до вчителя. У класі може бути 20-30 учнів. Як правильно? Учні мають адаптуватися до вчителя, чи вчитель - до 30 учнів?

 

У Португалії я працював з різними наставниками. Паулу Фонсека — фантастичний тренер з чудовими ідеями. Що найважливіше, він — дуже і дуже хороша людина. Але Паулу, як і інші наставники, не може змінити правил гри.

Багато гравців опиняються поза заявкою на матч. Але Фонсека — справедливий тренер. Паулу приймає рішення на користь команди. Він обирає гравців на матч залежно від суперника та харакретистик самих футболістів.

Я працюю з чотирма воротарями, але грає тільки один. Як правило, на цій позиції не роблять замін під час матчу. Клуб платить мені за те, що я озвучую гравцям більше негативних рішень, ніж позитивних. Перед матчем я лише одному голкіперу кажу: "Ти гратимеш". А ще трьом мені потрібно сказати: "Ти не граєш". Виходить, що більшість часу я говорю негативні речі. Дуже важливо, щоб вони звучали коректно.

У перші дні роботи у "Шахтарі" я сказав воротарям: "Всі мої рішення спрямовані на користь команди і клубу, не на мою чи твою".

За весь час роботи з Фонсекою я не пам'ятаю, щоб у нас була ситуація, коли б Паулу не прислухався до моєї думки, щодо вибору воротаря на гру. Як правило, ми говоримо перед матчами.

Іноді під час матчу я можу дати воротареві якісь підказки, але не коректно робити це протягом всього матчу. Це не PlayStation, де ти управляєш своїм голкіпером.

Техніка для воротаря дуже важлива. Але під час матчу ситуація весь час змінюється. Тому найважливіше - це швидкість прийняття рішень та мислення. Для мене важливо під час тренувань змушувати голкіперів думати, а не просто виконувати вправи.

 

Зараз П'ятову 32 роки, Антону (Каніболоцькому) — 28. Це досвідчені голкіпери. Шеві (Микита Шевченко) — 23. Він молодий, але вже має достатньо досвіду. Кудрику всього 20 років. Він ще дуже молодий. Можу сказати, що наступні 10 років "Шахтар" не матиме проблем з позицією воротаря.

Шева чимало грав в останні три роки за інші команди. Але матч проти "Коньяспора" став його дебютом у першому складі "Шахтаря". Думаю, для кожного вихованця клубної академії вихід в основі — це здійснення мрії. Нормально, що у перші хвилини матчу ти хвилюєшся і серце вискакує з грудей. Але на обличчі ти зберігаєш спокій.

Чим більше воротар грає, тим впевненіше він себе почуває і тим краще розуміє гру команди і своїх партнерів. Гра Антона і Шеви має дрібні помилки. Вони виникають з того, що ці голкіпери мало виходять на поле. Звичайно, для цих хлопців краще більше грати, але набагато важливіше, що краще для команди.

Як правило, одна помилка воротаря — це один пропущений гол. Якщо весь час тасувати голкіперів, то виникатиме більше помилок.

 

У перерві матчу ми можемо обговорити з воротарем якісь дрібні деталі. Якщо все було добре, то розмова у нас коротка. Важливіше інше. Під час матчу голкіпер може перебувати без м'яча 10-15 чи навіть 20 хв. Це дуже важко. Тобі здається ніби ти сам і цей матч — це ти проти світу. Важливо знати, що біля поля є друг, який тебе розуміє і підтримує з тобою зоровий контакт.

Після кожного матчу я відсилаю воротарям коротке відео з матчу — 5-10 хвилин. Не більше. Це підбірка хороших і невдалих моментів.

Дуже важливо переглядати відео. На полі ти по-іншому все бачиш. Наприклад, тобі може здаватися, що немає простору. А після перегляду відео ти бачиш, що його є дуже багато.

Воротар не може контролювати дії іншої команди. Тому дуже важливо приймати правильні рішення. М'яч у суперника. Він може пробити здалеку, або наблизитися до твоїх воріт. Потрібно бути готовим до всього.

 

Тренер воротарів важливий, але найважливіший для команди — це головний тренер. Ви можете мати чудових гравців. Але якщо вони не сприйматимуть ваших ідей, то нічого з цього не вийде. А найважливіший для клубу — президент. Тренери і гравці змінюються. А філософія клубу залишається.

Я працюю не тільки з воротарями, але 90% свого часу я присвячую їм. Голкіпер — це єдиний гравець у команді, який добре має вміти грати руками і ногами.

Я не люблю голів. Для мене краще, щоб команда перемагала з рахунком 1:0, ніж 4:1 чи 4:2. Якщо воротар не пропускає, то його впевненість у собі росте і передається команді. А якщо м'яч залітає у його ворота, то він починає думати, що зробив не так, як можна було цього уникнути. І впевненість голкіпера падає. Щоб її відновити потрібно кілька хороших "сухих" матчів.

 

У матчі з "Динамо" ми пропустили три м'ячі, але я був щасливий. Все-таки найважливіше — це перемога і три очки.

Що ми маємо на фініші? "Шахтар" лідирує у чемпіонаті України з відривом у 13 очок від "Динамо". Лише два матчі ми зіграли внічию. У Лізі Європи ми виграли всі ігри групового етапу. Супер! Проте, ніколи не варто зупинятися на досягнутому.

На даний момент "Шахтар" ще нічого не виграв. Ми тільки програли — втратили Суперкубок України і вилетіли з Ліги чемпіонів. Але минулого не змінити.

Ми радіємо кожному виграшу. Ми щасливі, що вдалося обіграти киян і піти на відпочинок у гарному настрої. Але ця перемога не принесла нам титулу. Це просто чергові три очки.

У матчі ти бачиш все. А коли дивишся огляд поєдинку у новинах, то складається враження, що воротар завжди винен у пропущених м'ячах. Насправді все не так. До голу могла призвести обрізка у центрі поля чи ряд неправильних дій польових гравців.

Неправильно після поразки критикувати воротаря, а після перемоги хвалити. Матч потрібно розбирати, не пам'ятаючи його рахунку. Тому я не люблю обговорювати гру відразу після фінального свистка. В цей час ти ще пам'ятаєш цифри на табло.

 

Візьмемо "Барселону" часів Хосепа Гвардіоли. Вам вдалося подивитися тренування каталонців. Але ви тренуєте маленький клуб, який володіє м'ячем всього 35-40% під час матчу. Важливо розуміти, що потрібно саме вашій команді, а не просто взяти ідеї в іншого наставника.

На мою думку, у світі є четверо найкращих воротарів. Всі вони грають у "Шахтарі".

Коли був молодшим, то фанатів від гри Віктора Байї та Мішеля Прюдомма. Для мене вони були прикладом воротаря на полі.

Мануель Нойер — дуже хороший голкіпер. Також мені подобаються Ян Облак, Руй Патрісіу, Джанлуїджі Буффон, Едерсон. Когось одного виділити важко. Тренер завжди бачить у грі воротаря якісь мінуси (сміється).

Я не очікував, що збірна Португалії виграє Євро. Але коли починаються матчі на виліт, то все можливо. Головне пройти груповий етап. Так само у Лізі чемпіонів та в Лізі Європи. Одна помилка чи один гол можуть все змінити. Переможець визначається на полі, а не за його межами.

Очікую, що ми зіграємо з "Манчестер Юнайтед" у фіналі Ліги Європи. Руй Фарія, помічник Жозе Моуріньйо, був моїм тренером у Португалії. Іноді ми переписуємося. Я вболівав за "МЮ", коли був молодшим. Але зараз мені більше подобаються ідеї Гвардіоли, який працює в "Манчестер Сіті". Моуріньйо дуже харизматичний і, звичайно, він дуже хороший тренер. Мені подобається 40% його ідей і 60% ідей Гвардіоли.

 

Мій рівень російської зараз такий самий, як погода на вулиці - -1 С. Я вже знаю алфавіт, розумію прості слова і можу трішки читати. Говорити поки мені ще важко. Для мене це великий виклик.

Мій контракт з "Шахтарем" підписаний на два роки. За цей час я мрію виграти все, що тільки можна і навчитися говорити російською та українською. Або принаймні, хочу розуміти українську.

На одному занятті я вчу відразу дві мови. Під час уроків мені кажуть, що це слово російською звучить так, а українською буде так. Я знаю, що російською правильно казати "Львов", а українською - "Львів".

Одна із перших фраз, яку я вивчив російською - "Доброе утро". Гордий собою і щасливий, що вже вмію вітатися російською, виходжу з квартири. Вітаюся до консьєржки, а вона відповідає мені: "Доброго ранку". Я не знав, що це означає. Подумав, раз сьогодні неділя, можливо треба вітатися "Доброї неділі". Розповів про цю ситуацію у клубі і мені пояснили, що "Доброго ранку" - це "Доброе утро" українською.

Українська і російська мови — це як португальська та італійська. Вони дуже різні. Знаю, що у Львові більше говорять українською. Мені порадили казати там "дякую", а не "спасибо". Думаю, після закінчення контракту я, або вільно говоритиму двома мовами, або так і не вивчу жодної (сміється).

В Іспанії і Португалії футболісти і тренери платять високі податки. Тому агенти і самі гравці з наставниками шукають шляхи, як можна цього уникнути. Але зараз це стало складніше робити, адже за футболом уважно стежать, тому ці хлопці змушені платити. Скажу так, диму без вогню не буває.

Зараз я працюю в "Шахтарі" і плачу податки в Україні. У Португалії я платив вдвічі більше. Там все залежить від твоєї зарплати. Дехто платить 50%. Уявіть, ваша зарплата 10 тисяч євро, а отримуєте ви тільки 5 тисяч.

 

Моя родина допомогла мені прийняти рішення стати тренером. Справа у тому, що у мене 11 братів. В одній футбольній команді можуть грати тільки 11 гравців. Мені, як наймолодшому, не вистачало місця на полі. Тоді я вирішив, що буду тренувати.

Моя сім'я спочатку не розуміла, що я роблю. Коли я говорив, що працюю тренером воротарів, моя мама казала: "Знайди собі іншу роботу. Ніхто таким не займається". Коли ми перемагали, мама вітала мене. Але якщо траплялася поразка, вона говорила: "Синку, ви постійно програєте".

Мої матчі у Португалії відвідував один чи двоє братів. А на виїзний поєдинок "Шахтаря" проти "Браги" вперше на стадіон мене прийшли підтримати мої сестри (всього приїхало 50 родичів та друзів Антоніо). Це був дуже особливий день.

Коли стало відомо, що ми будемо грати проти "Сельти", подумав: "Мені потрібні 50 квитків". Віго розташований зовсім поряд з Португалією.

Я створив одну групу у WhatsApp, куди включив своїх братів, сестер і друзів. Коли я прокидаюся, то пишу: "Доброго ранку, сім'я". Ми обмінюємося фотографіями. Так я почуваюся ближчим до родини. Сім місяців тому померла моя мама. Це був дуже важкий момент. Спілкування важливе для нас і допомагає пережити втрату.

Вісім моїх братів живуть в одному місті. Інші мешкають поблизу. Коли я був у Португалії, то спілкувався з родичами менше, ніж зараз. Думаю, тепер моя сім'я стала набагато згуртованішою.

Мені не потрібно тренувати найкращий клуб у світі. Можна працювати там і не відчувати себе щасливим. А тут я щасливий. Це найважливіше.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Теоретично ми можемо грати у фіналі Ліги Європи" - Тарас Степаненко

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Ми не маємо права скаржитися, коли така ситуація в країні" - Ігор Дуляй

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Якщо команда програє, то всю провину я беру на себе - як "Шахтар" презентував Паулу Фонсеку

×