Маттіас Заммер не грав лише у воротах

Журнал "Франс Футбол" вирішив не присуджувати цього року "Золотий м'яч" – нагороду найкращому футболісту Європи. Ініціатори вважають, що через пандемію коронавірусу не всі гравці були в рівних умовах.

Згадуємо переможців попередніх років. У 1996 нагороду отримав німець Маттіас Заммер.

Німеччина - країна великих футболістів. Але в гонці за "Золотий м'яч" представники цієї країни в 21-м столітті не досягають успіху. Востаннє володарем почесної нагороди німець ставав в далекому 1996-му, коли "Ballon d'Or" був вручений Маттіасу Заммеру. Феномен свого часу, він приводив до великих перемог клуби, які вже встигли забути їх на смак. Заммер був лідером зіркової збірної Німеччини, в складі якої двічі зіграв у фіналі чемпіонату Європи, в одному з них здобувши перемогу. Це сталося в 1996-му, коли ФРН у вирішальному матчі континентального форуму в Англії здолала Чехію. Той рік був воістину золотим в кар'єрі Заммера. Він виграв з дортмундською "Боруссією" чемпіонат Німеччини, був визнаний кращим гравцем своєї країни (і те, і інше, сталося вдруге поспіль), взяв зі збірною Кубок Європи і, нарешті, завоював "Золотий м'яч". Боротьба за престижний трофей розгорнулася між Заммером і бразильцем Роналдо. Німець випередив латиноамериканського голеадора всього на один голос і став п'ятим представником Німеччини, якому вдалося отримати "Ballon d'Or". Ім'я Заммера поповнило список справжніх корифеїв: володарями "Золотого м'яча" раніше ставали його співвітчизники Герд Мюллер, Франц Бекенбауер, Лотар Маттеус і Карл-Гайнц Румменіге. На даний момент Заммер - останній німець, який вигравав "Ballon d'Or".

Маттіас Заммер народився 5 вересня 1967 року в Дрездені в сім'ї футболіста Клауса Заммера. Мабуть, перед маленьким Маттіасом не стояло питання при виборі виду спорту, тому в п'ять років він опинився в школі місцевого "Динамо". Батько, який в складі цього клубу двічі ставав чемпіоном НДР, проводив останні роки гравця, а по завершенні кар'єри став тренером. Коли Маттіас у віці 17 років дістався до дорослої команди "Динамо", Клаус очолював її. Але це був не той випадок, коли син просувається по кар'єрних сходах завдяки заслугам і авторитету батька. Ні в якому разі. Заммер-молодший домагався всього своєю приголомшливою грою. В юності він діяв на позиції нападника і протягом декількох років був кращим бомбардиром дитячих команд "Динамо". Тому поява Заммера в основі дрезденців на матч проти "Магдебурга" 24 серпня 1985-го була цілком заслуженою і закономірною. Заздрісники намагалися пов'язувати успіхи Маттіаса з тренерської посадою батька, але досить швидко їм довелося прикусити свої злі язики. Заммер зовсім не загубився і в дорослому футболі. У перший же сезон Маттіас забив 16 м'ячів, а також став чемпіоном Європи серед юніорів у складі національної збірної.

Остаточно відмовитися від думки про те, що Заммер - батьків синок, критикам довелося в сезоні 1987/88. Тоді "Динамо" очолив Едвард Гейер, який перевів Маттіаса з нападу в центр півзахисту. Тут Заммер і розкрився у всій красі. Він став менше забивати, але при цьому набагато більше впливав на гру команди. "Рудоволосий метеор" за рахунок своєї швидкості міг протягнути м'яч з центру поля до чужих воріт, буквально не помітивши на своєму шляху захисників суперника. Пізніше Заммер цілком успішно грав і в обороні - напевно, при необхідності Маттіас міг і в воротах себе проявити, але, благо, робити цього йому не довелося.

У 1989-му дрезденське "Динамо" вперше за 12 років стало чемпіоном Оберліги, а також дійшло до півфіналу Кубка УЄФА, де програло "Штутгарту". А через рік саксонці оформили "золотий дубль", завоювавши чемпіонський титул і Кубок НДР.

У 1974-му німецький письменник Гюнтер Грасс говорив, що під час матчу ФРН - НДР у нього склалося відчуття, "ніби зсередини розривають на частини". У жовтні 1990-го берлінський мур, нарешті, впав, і Німеччина об'єдналася. За місяць до цього Маттіас Заммер в складі збірної НДР встиг оформити дубль у ворота Бельгії в матчі кваліфікації Євро-1992. Таким чином, "Метеор" став автором двох останніх голів національної команди НДР. Незадовго до цього він змінив клубну прописку, переїхавши з "Динамо" в "Штутгарт". За словами Заммера, він вибрав саме Бундеслігу попри велику кількість пропозицій по одній простій причині: там цінували індивідуалістів. Чемпіонат НДР сезону 1990/91, незважаючи на об'єднання Німеччини, дограли, але дрезденське "Динамо" не зуміло без Заммера повторити "золоті" успіхи. Останнім чемпіоном Оберліги стала "Ганза". А Маттіас вже щосили підкорював Бундеслігу. У перший сезон він відзначився в складі "швабів" 11 разів, а команда стала в чемпіонаті шостою. Зате через рік "Штутгарт" завоював чемпіонський титул вперше за вісім років. Кубок Німеччини також дістався "швабам". У цьому сезоні Заммер забив 9 м'ячів.

 

Літом 1992-го в Швеції проходив чемпіонат Європи. Це був дебютний великий турнір для Заммера - збірна НДР, за яку він виступав раніше, жодного разу не брала участь у фінальній стадії Євро. Маттіас мав шанс з першої спроби стати володарем континентального "золота", проте в той рік на подив гарно виглядали данці, які в фіналі обіграли німців з рахунком 2:0.

Незважаючи на шведську невдачу, Заммер певні плюси для своєї кар'єри з виступу на тому Євро витягнув. "Метеор" був одним з кращих в складі німців на турнірі, і по завершенні чемпіонату до нього буквально посипалися пропозиції від європейських грандів. Маттіас вибрав для себе "Інтер", який заплатив "Штутгарту" 10 мільйонів німецьких марок. На ті часи сума здавалася високою, але міланці покладали на "рудоволосого метеора" занадто великі надії. Однак виправдалися вони лише частково. З одного боку, В 11 матчах за "нерадзуррі" німець забив 4 м'ячі, включаючи гол у ворота "Ювентуса" в "дербі Італії". З іншого, Заммеру в Італії не сподобалося зовсім нічого. Ні футбол, ні кухня, ні спосіб життя в цілому. Як звикли говорити в таких випадках, Маттіас і Серія А відверто не підійшли один одному. У підсумку німець в найближче трансферне вікно покинув "Інтер", повернувшись на батьківщину. Його новим клубом стала дортмундська "Боруссія". "Нерадзуррі" на придбання Заммера в фінансовому плані втратили: куплений за 10 мільйонів марок, проданий він був за 8,5.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Володар "Золотого м'яча" виграв президентські вибори

"Метеору" на момент переходу в ряди "джмелів" було 25 років. Так що "Боруссія" здобула чудового гравця на самому піку форми. За чималі гроші, але вони того безумовно вартували.

У Дортмунді Заммеру навіть не довелося адаптуватися. Німецький футбол, на відміну від італійського, був йому добре знайомий і припадав до смаку. Маттіас швидко став в новій команді лідером: за другу половину сезону 1992/93 він провів 17 матчів і забив 10 м'ячів. Але в наступні роки "Метеор" вже не міг відзначатися настільки ж часто. Оттмар Гітцфельд, наставник "джмелів", вирішив перевести Заммера на позицію захисника, і Маттіас став помітно рідше з'являтися на вістрі атаки. Однак менш корисним для команди він від цього не став. У 1995-му і 96-му "Боруссія" ставала чемпіоном Німеччини - це були перші титули в історії клубу, - а Заммер обидва рази визнавався кращим гравцем року в своїй країні.

1996-й - головний рік в кар'єрі "Рудого метеора". Після перемоги в Бундеслізі він у складі збірної Німеччини відправився на чемпіонат Європи в Англію, де німці зробили те, чого не змогли в 1992-му в Швеції - виграли "золото". На груповому етапі турніру Німеччина обіграла команди Чехії (2:0) і Росії (3:0), а також розійшлася нульовою нічиєю з італійцями. У чвертьфіналі німці з рахунком 2:1 переграли Хорватію, а потім в драматичному півфіналі в серії пенальті здолали господарів турніру. У фіналі збірна Німеччини зіткнулася з чехами, і тут також не вдалося виявити найсильнішого в основний час. Після 90 хвилин гри на табло був рахунок 1:1, але п'яти хвилин овертайму вистачило Оліверу Біргоффу, щоб принести Німеччині історичну перемогу.

Заммер на Євро-1996 відзначився двома голами: у ворота росіян і хорватів. Разом з партнерами по команді Андреасом Кепке і Дітером Айльтсом він був включений в символічну збірну турніру і визнаний кращим його гравцем. А в кінці року блискучий німець отримав "Золотий м'яч".

Чемпіонат Європи в Англії став останнім турніром Заммера в складі збірної. На Кубок світу-1998 він не зміг поїхати. У 97-му "Метеор" виграв з "Боруссією" Лігу чемпіонів, але вже тоді його стали переслідувати травми. При черговій операції на коліно йому внесли інфекцію, в результаті чого з футболом довелося попрощатися. У віці 31 року Маттіас Заммер повісив бутси на цвях. Але кар'єра його на цьому не завершилася. Просто почався її новий виток.

Через два роки Заммер увійшов до тренерського штабу дортмундської "Боруссії" і досить швидко очолив її. Це парадоксально, якщо врахувати повну відсутність у "Метеора" тренерського досвіду. Однак за чотири роки біля керма "джмелів" Заммер зміг одного разу привести їх до чемпіонства (в 2002-му), а також по разу дістатися з командою до фіналу Кубка УЄФА (2002) і Кубка німецької ліги (2003).

У 2012-му "Метеор" став спортивним директором мюнхенської "Баварії" і пропрацював на цій посаді чотири роки. Саме в цю пору клуб придбав цілу плеяду зірок, а в 2013-му оформив "хет-трик", вигравши національний чемпіонат і Кубок, а також Лігу чемпіонів.

×