Марадона обікрав Англію "божою рукою"

22 червня 1986 року у чвертьфіналі Кубка світу зійшлися збірні Англії й Аргентини. Це була перша зустріч після війни, яка спалахнула між цими країнами 1982-го. Аргентина вирішила анексувати у Великої Британії Фолклендські острови, розташовані в Атлантичному океані неподалік берегів Аргентини. Англійці довго збиралися з відповіддю, але зрештою повернули територію й змусили Аргентину просити миру.

Латиноамериканці прагнули реваншу. Однак перший тайм пройшов за рівної боротьби. А вже на 51-й хв. Дієґо Марадона ошукав увесь світ. Після пасу назад воротар англійців 185-сантиметровий Пітер Шилтон вийшов забрати верховий м'яч. Йому навперейми кинувся 165-сантиметровий Марадона. Основна камера знімала епізод зі спини форварда. Тому ніхто із телеглядачів спочатку не побачив, як аргентинець виставив угору ліву руку й перекинув ошелешеного воротаря. Англійці побігли протестувати, але суддя із Тунісу Алі Бін Насер зарахував гол.

"Я і сам не знаю, як зумів вистрибнути так високо. Я виставив кулак лівої руки, а воротар Пітер Шилтон цього навіть не помітив. Першим, хто став вимагати скасування гола, виявився Фенвік, що набігав ззаду. Не тому, що він це бачив, а тому, що не міг зрозуміти, як можна виграти єдиноборство в стрибку у воротаря. Коли я побачив, що суддя на лінії побіг до центру поля, я з радісними криками кинувся до трибуни, де сиділи батько і тесть. Мій старий висунувся наполовину, переконаний в тому, що я забив головою. Я святкував цей гол, сховавши лівий кулак і дивлячись скоса на суддів, тому що боявся, що вони можуть що-небудь запідозрити. На щастя, цього не сталося.

Я прикинувся дурником, бо мені не залишалося нічого іншого. Я стрибнув, злетів угору і виставив кулак позаду голови. Гол, який змусив англійців залитися сльозами. Рік потому я сказав одному журналістові з ВВС: "Це був абсолютно чистий гол, тому що його зарахував суддя. А я не та людина, щоб сумніватися в його чесності".

За 3 хв. ситуація для Англії стала геть кепська. Марадона отримав м'яч у центрі поля, обіграв по черзі Бірдслі, Рейда, Батчера (двічі), Фенвіка і голкіпера Шилтона й забив у порожні ворота - 2:0. Згодом цей м'яч визнали найкращим голом, забитим на Кубку світу в ХХ ст.

Англійці відповіли результативним ударом Лінекера на 80-й хв. Він втратив нагоду зрівняти рахунок за 7 хв.

В оцінці другого голу сторони були одностайні: всі вважали його шедевром.

"Мені хотілося аплодувати", - зізнавався Гаррі Лінекер.

Сам Марадона згодом віддав належне англійським захисникам, які мали кілька можливостей збити його, але зіграли як справжні джентльмени.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Образа на знаменитого тренера стала рушійною силою кар'єри Марадони

×