Луческу переконався, що йому далеко до Лобановського

Були часи, коли Мірча Луческу піддавав сумніву місце Валерія Лобановського в десятці найкращих клубних тренерів усіх часів. Тоді Мірча Михайлович сам опинився на 41 місці й заявив, що здивований високим 10-им місцем Лобановського, який, мовляв, за межами України нічого не вигравав.

Але інколи доля дозволяє собі зле пожартувати над тими, хто занадто увірував у свою винятковість. У 2020 році Луческу опинився якраз на місці Лобановського. Спочатку румунський тренер видав вражаючий старт, але потім результати пішли на спад.

Минуло півтора роки роботи колишнього тренера "Шахтаря" в Києві. У перший рік Луческу виграв усі українські трофеї — чемпіонат, Кубок і Суперкубок. Тут можна сказати, що в Україні він виступив не гірше за Лобановського.

Але якщо глянути на міжнародну арену, то порівняння видаються недоречними. Єдине на що спромігся 76-річний Луческу — вивести команду в Лігу чемпіонів у перший же сезон. Однак про самі виступи в найпрестижнішому турнірі краще не згадувати. Минулого року кияни змогли мінімально перемогти "Ференцварош" і таки посіли третє місце в групі з чотирма поразками від "Барселони" і "Ювентуса".

Тоді нинішній тренер "Динамо" казав, що це стартовий сезон після чотирьох років відсутності в Лізі чемпіонів. Мовляв, надалі ми прогресуватимемо. Однак цього сезону результати киян ще гірші. Їх громить "Баварія", двічі обігрує кризова "Барселона". І ніякого прогресу не видно.

Тоді як Лобановський у перший же свій сезон розгромив набагато менш кризову "Барселону" із загальним рахунком — 7:0. У 1997-99 роках усі динамівці виступали ще й у кольорах збірної й теж каші не псували.

У свій другий рік Лобановський дійшов із "Динамо" до чвертьфіналу Ліги чемпіонів, а в третій — до півфіналу, де лише нещасний випадок позбавив його участі у фіналі.

Можна заперечити, що Лобановський мав під руками зірок, яких ніколи не буде в Луческу. Але й це буде неправдою. Перед самим приходом Лобановського "Динамо" ганебно програвало в єврокубках "Рапіду" й "Ксамаксу". Гравців називали безперспективними й безталанними. Але тренер за кілька місяців вивів їх на космічну орбіту.

Тут варто сказати, що Валерій Васильович мав під орудою людей, які жили в країні, де не прийнято було ставити високі цілі й важко трудитися для їх досягнення. Бо все це могло розвалитися від одного капризу якогось партійного бонзи. Щоправда гравці 1975 і 1986 років у СРСР точно не мали комплексу неповноцінності, як ті, яким випало підкорювати Європу в 1999 році. Бо наприкінці 90-их Україна являла собою доволі сумне постсовкове видовище.

І навіть за таких умов Лобановський зумів переконати гравців, що вони не те, що не гірші, а набагато кращі від "Барселони". І не тільки переконав, а й легко довів це на полі. Йому вдавалося за кілька місяців ламати ущербну психологію й прищеплювати підопічним комплекс переможців. Чи має такі таланти Луческу? Подивіться на його цьогорічні результати.

Журналісти "Франс Футболу" вкотре довели свою фаховість. Вони точно знали, хто вартий першого десятку, а хто — п'ятого.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Півфінал Ліги чемпіонів та перемога на Кубку світу – згадуємо найбільші успіхи українського футболу за 28 років

×