Легендарний футболіст грав м'ячем із газет та шкарпеток

У четвер, 27 лютого, "Шахтар" гратиме повторну гру 1/16 Ліги Європи проти "Бенфіки". Сьогодні згадуємо найкращого гравця за всю історію португальського клубу.

Він народився 25 січня 1942 року. Ейсебіо – найкращий футболіст Португалії періоду 1954-2003 років, найкращий футболіст Європи 1965 року, дворазовий найкращий футболіст Португалії, найкращий бомбардир Кубка світу 1966 року, семиразовий найкращий бомбардир чемпіонату Португалії, триразовий найкращий бомбардир Кубка європейських чемпіонів, дворазовий володар "Золотої бутси".

Ледве почавши кар'єру футболіста, Ейсебіо також швидко міг її і завершити. Уродженець Мозамбіку з дитячих років став займатися спортом. Причому м'яч, яким майбутній лідер збірної Португалії та його друзі грали в футбол, був зроблений з газет і шкарпеток. У 1958 році, коли Ейсебіо було 16 років, він двічі невдало намагався потрапити в "Дешпортіву" – фарм-клуб "Бенфіки". Саме тоді став замислюватися про те, щоб кинути футбол, але змінив своє рішення.

 

Перед тим як перейти в клуб всього свого життя - в "Бенфіку", Ейсебіо був близький до укладення контракту з найлютішим ворогом "орлів" - "Спортингом". В останній момент Ейсебіо передумав оформляти трансфер в стан "левів", оскільки ті пропонували потренуватися в молодіжній команді.

При переході в "Бенфіку" вирішальну роль зіграла і мама Ейсебіо - Еліза Аніссабені. Коли лісабонці запропонували гравцеві тисячу доларів, мати і брат футболіста стали наполягати на двох тисячах. Ейсебіо боявся, що "Бенфіка" відмовиться від такої пропозиції, але клуб, врешті-решт, дав згоду. Еліза Аніссабені, ледь отримавши ці гроші, поклала їх у банк, і пообіцяла "Бенфіці", що якщо її син не заграє в Португалії, то вона поверне їх у казну "орлів".

Коли в 1962 році "Бенфіка" з Ейсебіо на провідних ролях завоювала Кубок європейських чемпіонів, мадридський "Реал" зробив на ті часи запаморочливу пропозицію Ейсебіо, але футболіст вирішив відмовитися. До речі, кумиром зірки Кубки світу-1966 року завжди був колишній нападник "Реала" Альфредо ді Стефано.

У 1966 році в чвертьфіналі Кубка світу в Англії Португалія грала з сенсаційною Південною Кореєю. Яким же було здивування глядачів, коли на 25 хвилину табло "Гудісон-парку" висвічувало рахунок 3:0 на користь корейців. Однак у Португалії знаходиться лідер, який не опускає рук у цій безнадійній ситуації. Ейсебіо на 27 хвилині скорочує відставання в рахунку, а на 43-ій робить його мінімальним 3:2. У другому таймі почалося побиття. Ейсебіо забиває ще два м'ячі і на 59-ій хвилині Португалія вперше веде в рахунку 4:3. Крапку в матчі ставить Жозе Аугушту за 10 хвилин до кінця гри 5:3

Завдяки його подвигам на поле до Ейсебіо приклеїлося два прізвиська - "Чорна пантера" і "Чорна перлина". Як зазначав у одному зі своїх інтерв'ю сам Ейсебіо, він став першим футболістом африканського походження, якому вдалося домогтися світового визнання.

З Ейсебіо пов'язана ще одна історія. 23 травня 1990 року у Відні грався фінал Кубка чемпіонів. Зустрічалися португальська "Бенфіка" та італійський "Мілан". Легендарний Ейсебіо пішов на кладовище. Відшукав могилу свого тренера Бели Гуттманна й довго молився. Благав простити його клуб і зняти прокляття. Однак Гуттманн був невблаганний. "Бенфіка" знову програла - 0:1.

 

Це був шостий поспіль програний "Бенфікою" європейський фінал. Востаннє клуб із Лісабона перемагав у сезоні 1962 року. Тоді його очолював саме Бела Гуттманн. Угорський єврей двічі поспіль приводив португальців до тріумфу. 1961-го його підопічні здолали у фіналі - "Барселону" - 3:2, а наступного року "Реал" - 5:3.

Після перемоги наставник наважився підійти до президента клубу й попросити більшої зарплати. Однак Антоніо Карлуш Вітал розлютився. Він так розійшовся, що взагалі звільнив тренера. Той теж не залишився в боргу.

"100 років "Бенфіка" не перемагатиме в європейських кубках", – сказав тренер.

Відтоді португальці 8 разів грали у фіналах і незмінно поступалися.

 

Не зважаючи на визнання і зоряний статус, Ейсебіо завжди залишався скромною людиною. У 1992 році поряд з домашнім стадіоном "Бенфіки" – "Да Луш" був встановлений пам'ятник великому футболісту. Як зізнавався потім Ейсебіо, кожен раз, проходячи повз цю скульптуру, він відчував себе ніяково.

– Я ходжу по землі, як і всі звичайні люди. А зараз я і зовсім просто колишня зірка на пенсії, - говорив Ейсебіо.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Навіщо мені зірка, коли я помираю" – 90 років тому народився Лев Яшин

×