Київське "Динамо", вперше у плей-офф Ліги Європи 2014/15, зіграло стартовий поєдинок протистояння вдома. Досягло нічиєї проти італійської "Фіорентини" - 1:1
Що залишиться після матчу?
1. Серце суперечитиме розуму
Усім зрозуміло, що "Фіорентина" провела поєдинок краще. Вона виграла центр поля, була краще підготовлена фізично, гостріше атакувала, надто – до перерви, а італійський тренер краще спрацював на замінах, ніж Ребров. Але коли ти пропускаєш гол на 92-й хвилині, то вмить забуваєш про те, що перемогу не заслужив, у першому таймі у твої ворота могли ставити пенальті (була таки рука в Хачеріді, була), а самому забити просто поталанило. Серце не хоче миритися з нічиєю, розум говорить – прийми її. Це справедливо. Так само як справедливим був лондонський гол Реброва "Арсеналу" 98-го.
2. Ребров потрапив у пастку зі складом
Усім відомо, а Реброву з Ріанчо і поготів: "Фіорентина" - італійська команда тільки географічно. За стилем – це "Іспанія". А відтак її "козир" - гра в середині поля. Щоб її нейтралізувати, є очевидні два засоби. Ти сам забираєш м'яч і змушуєш Борху Валеро та Матіасу Фернандесу допомагати Баделю у відборі. Але для цього потрібні оптимальні Беланда та Велозу. Їх немає. Або ти граєш на стримування, але Буяльський та Сидорчук не готові це робити, одного Рибалки замало – у такі моменти навіть жалкуєш за Вукоєвичем і світлої пам'яті Гусіним.
Тому в Реброва не було апріори єдино правильного вибору гравців на матч. Відтак середину поля програли. "Фіорентина" швидко перепасовувалася, стреміла в атаку, а Салах робив усе, що хотів з Антунешем.
3. Гусєв так і залишився на лаві запасних
А от це незрозуміло. Ясно, що клас (читай - швидкість) Ленса – вищий, тому попри добротну форму Олега, голландець вийшов у стартовому складі. Але у другому таймі Джермейн уже ледве дихав. А Ребров випускає на поле молодого Чумака. Гаразд, потребував заміни ще Буяльський? Але невже Гусєв, з його то досвідом, не міг зіграти 25 хвилин у центрі поля? У вересні 2013-го Фоменко поставив його на цю, непрофільну, позицію у стартовому складі, і гравець цілком прийнятно відбігав 68 хвилин.
4. Фітнес
Якби тільки один Ленс бігав з висунутим язиком наприкінці матчу. Так уся команда стала, втомившись оборонятися. Це при тому, що в другому таймі, за великим рахунком, гостроти біля воріт Шовковського було менше, ніж до перерви. Навіть штанга Борхи Валеро оманлива – якби там воротар пропустив, став би головним невдахою матчу.
5. Ярмоленко
А що Ярмоленко? Зробив усе, що міг: треба правильно оцінювати його потенціал і не забувати, що він втрачає час в чемпіонаті України. Багато браку – так. Але він не Шевченко. І сам витягти матч не може. Непогано скомбінував з Ленсом у першому таймі. Віддав хитрий пас на Сидорчука після перерви, той чомусь теж вирішив зіграти через пас. Розігнав контратаку і бив з перспективної позиції, але влучив у захисника.
Тому Андрій точно не провалився – якщо хочете бачити, коли він це зробив, знайдіть запис матчу Іспанія – Україна.
6. Перспективи
Та непогані вони. Рахунок неприємний, але не критичний. Гірше, ніж у Києві, зіграти важко. Інша річ, що не буде Драговича і Антунеша, сумнівно надійних останнім часом, але в тих, хто за ними, віри ще менше.
Проте шість років тому теж зіграли з "Валенсією" двох Давидів, Сілви та Вільї, - 1:1. Удома. А там – 2:2. І всі знають, хто забив тоді. І що він зараз теж у складі. Хоча все таки краще – Мбокані. Найсильніший форвард – з Теодорчиком далеко не заїдеш, це вже ясно. Інша річ, що для конголезця треба гра першим номером, а як її вести Києву після побаченого вчора - незрозуміло. Хіба що суперник дозволить, вирішивши почати із захисту виїзного гола.
2 
4166
Коментарі