Традиції існують для того, щоб колись з тріском ламатися. Якщо когось дуже непокоїть невтішна серія збірної України у плей-оф, може втішати себе цими словами.
Ми не будемо. Бо не вважаємо те, що Україна має нуль з п'яти, а суперник три з чотирьох і дві з них за часів Катанеца-тренера – вагомим аргументом. 1999-й – це історія. Не більше. Так, було боляче. Але той біль давно уже мав затьмарити, скажімо, відбірний турнір Кубка світу-2006 та його фінальна частина.
Важливіше інше: чи уміє наша збірна готуватися до матчів плей-оф? Те, що колись стикові матчі програвали Сабо, Лобановський та Михайличенко, не має особливого значення. Показовіше, що два роки тому їх програв Фоменко. І не через суддівство словенця (!) Скоміни у повторному, паризькому, матчі. Річ у невмінні розподілити сили упродовж короткого ігрового циклу. Нині він буде ще коротшим. Тоді грали 15-го та 19-го. Зараз 14-го та 17-го.
Ясно, що Франція сильніша за Словенію. Але настільки ж очевидно, що у нас мало що виходить, коли протистоїть українцям рівний суперник. Достатньо вимовити тільки одне слово – Словаччина.
Що погано?
1.Набагато гірша "форма" Фоменка, ніж два роки тому. Тоді він тільки прийняв збірну, у програшній ситуації, коли нічого не втрачав, гравцям було цікаво попрацювати з фахівцем, який переважає Блохіна у базових тренерських навичках. Результат прийшов. Наскільки нині футболісти поважають тренера – помітно за реакцією Ярмоленка на заміну у грі проти Білорусі та Селезньова, коли той вийшов на три хвилини проти Іспанії.
Коноплянка нині грає у одного з найцікавіших тренерів Європи. Як він сприйматиме настанови Фоменка? Коротше, хочеться запитати: Михайле Івановичу, ви самі відчуваєте, що спроможні? Ви – чудовий мужик, саме мужик, але цього замало. Але як же хочеться, щоб ви втерли носа усім скептикам, нам, і всупереч усьому вивели нас на Євро-2016.
2.Відсутність Ротаня. Руслан не в оптимальній формі. Але – розумник, неймовірно працьовитий на полі, уміє долучитися до атаки (хто в Севільї мав кілька нагод забити? А в Києві чий удар неймовірним чином потягнув Де Хеа?), майстер "стандартів". Ніхто так якісно не навісить м'яч. Та ще й з обох ніг. Коноплянка – тільки з правої може.
3.Самір Ханданович. Ми стільки за цей місяць про нього писали, що більше лякати вас не будемо. Скажемо тільки одне. Плювати, що цей голкіпер – майстер з відбиття пенальті. Раунд складається з двох матчів – сумнівно, що справа у Мариборі дійде до серії одинадцятиметрових. Якщо Ерікссон сьогодні та арбітр у Маріборі призначать пенальті на нашу користь – вже якось постараємося забити. Проблема в іншому: Ханданович – не просто майстер з пенальті. Він майстер взагалі. А нині просто феноменальний. У п'яти матчах пропущений один гол. І коли кажуть, що "Інтер" - не Словенія, то не забувайте: наші форварди – це теж не нападаючі "Ювентуса" та "Роми". Манджукич, Мората, Дібала, Джеко, Салах не забили Хандановичу жодного.
"Ханданович мені снився після того, як я не забив йому пенальті у Лізі Європи" - Коноплянка
Додатком – Ілічич. Їхня відповідь Євгену Коноплянці. Дуже пластичний, з чудовою лівою, ударом, пасом, розумно рухається на полі. Чесно: якщо отримає Йосип попередження у Львові – будемо раді. Бо тоді пропустить матч у Мариборі.
4.Федецький. Погана форма. Ще й на "картці". А що таке грати без Федецького –показав матч у Парижі дворічної давнини.
5.Без Степаненка. З чистих "хвилерізів" залишився Тимощук, який давно "поїхав з ярмарку"
Що добре?
1.Коноплянка. Наша надія номер 1. Його гра проти "Реалу" надихає.
2.Ярмоленко нарешті забив. Нехай "Сталі". Але скинув з себе психологічний тягар. І давайте у Львові придивимося до словенського лівого захисника. Щоб зрозуміти перспективи у Мариборі – подужає Ярмоленко опонента чи ні. Бо проти сильних – Коула, Кліші, Альби – Андрій пасував.
3. Не буде форварда Берича. Весь тягар на 36-річного Новаковича, який грає у Японії, і тільки недавно відновився після травми.
4. Ми – не фаворити. 1999-го було 70 на 30, нині, переконані, 50 на 50. Воно і добре. Ніяких зобов'язань "ми повинні".
Не чекайте сьогодні видовища. І пам'ятайте – матчі зі Словенією – надважливі. Але сьогоднішній – відсотків на 80. Стопроцентно – мариборський: не віримо у те, що підсумок протистояння вирішиться на "Арені Львів". Тільки на "Людскі врт".
Ви б нас не зрозуміли, якби ми не навели свій варіант складу. Давайте так
Україна: П'ятов – Федецький, Хачеріді, Ракицький, Шевчук – Рибалка (Тимощук) – Гармаш, Сидорчук – Ярмоленко, Коноплянка – Селезньов (Кравець). Дві сумнівні позиції. І тут тільки Фоменко дасть відповідь, яке рішення він прийняв.
Словенія: той, хто не пропускає три матчі поспіль – Ханданович – Струна (Бречко), Цесар, Ілич, Йокич – Куртич, Кірм (Крхін), Бірса, Кампль, Іличич – Новакович. Ми не настільки компетентні у словенських можливостях, тому зі складом нам допомогли розібратися добрі друзі з тижневика "Футбол". І вони підказують: Словенія усі 11 голів пропустила в других таймах відбіркового турніру. Шість з них, починаючи з 79-ї хвилини.
Усі ви розумієте, як нашій країні потрібна перемога. Повторюватися не будемо.
Сьогодні читайте нашу текстову, починаючи з 17.00. Стартовий свисток о 19.00, трансляція на ТРК "Україна".
Ще не вмерла!
Коментарі
1