Експерт пояснив, чому "Шахтар" обійшов "Динамо"

Закінчилася перша частина змагань в українській прем'єр-лізі. Футбольний тренер Олег Федорчук підбив її підсумки.

Першим фінішував "Шахтар", а не "Динамо". Чому?

— Я все ж не вважаю це великою заслугою "Шахтаря" і Де Дзербі, а більше наслідком того, що "Динамо" не добрало своїх залікових балів. Роберто Де Дзербі може вважатися юнаком у тренерському цеху. Він різко стартував, але дещо переоцінив власні сили. Наслідком стали позиційні й індивідуальні помилки "Шахтаря" в обороні. В атаці до травми Траоре грали більш-менш пристойно, а в обороні був провал. Зрештою, після травми основного нападника в нападі теж усе згасло. Утім, легкий перекіс відчувався й на фініші першості. Тренеру треба відійти від емоційності й попрацювати над раціональністю. Максималізм у даній ситуації — це юнацькі комплекси наставника. А "Шахтарю" треба збалансований футбол.

Чому "Динамо" поступилося першим рядком у таблиці?

- Ну, насправді 2 очки — мікроскопічна перевага. Але є ігрова проблема, яку киянам вирішити так і не вдалося. Я маю на увазі відсутність нападника. Якщо раніше в Києві завжди була конкуренція забивних нападників, то тепер в атаці грає Гармаш, який за браком навиків форварда більше потрапляє в офсайд, аніж приносить користь команді. А де ж тоді Кулач, Шкурін, Рамірес і Супряга? Тут є запитання й до Луческу. Невже всі ці люди прийшли в команду проти волі головного тренера?
Попри це, є гравці, які продовжують стабільно прогресувати. Я маю на увазі Іллю Забарного й Миколу Шапаренка. Так само є й ті, чий прогрес не помітний. Дещо застоялися на місці Циганков і Миколенко.

Чи стало несподіваним для вас третє місце "Дніпра"?

Ну, зараз стало модно говорити, що ні, не стало, я, мовляв, усе передбачав. Але цих пророків я хочу спитати, а чи пам'ятають вони, де минулого року перебував "Дніпро", коли його прийняв Йовічевич? Команда була на останньому місці. І тут за рік такий прогрес. Звісно, у матчах проти лідерів команда ще не може зіграти так, як від неї очікують. Але, вважаю, це тимчасово. Всі помічають прогрес Довбика. А хто помітив прогрес Пихальонка? А зараз це вже один із найколоритніших гравців нашого чемпіонату. Якщо порівнювати Де Дзербі з Йовічевичем, то можна побачити, як у балканського тренера прогресують гравці, наскільки тактично підкута команда, яка в неї побудова гри. Зрозуміло, ніхто в футболі не скасовує рівень індивідуальної майстерності футболістів, але тут очевидна тренерська робота. Передовсім — у вмінні розкривати гравців.

Чи випадковою була нічия "Зорі" з "Динамо"?

"Зоря" — на 80% тренерська команда Віктора Скрипника. Це команда, від якої не знаєш, чого чекати навесні. Ніби розбирають її до гвинтиків, а восени це знову боєздатний колектив. "Зоря" зі Скрипником нагадує мені всі стадії становлення хруща: спочатку це яйце, потім формується лялечка, потім це вже личинка, яка вгризається в лідерів ніби в картоплю, а потім уже і сам летючий хрущ. Причому "Зоря" проходить ці стадії набагато швидше аніж у справжнього хруща. Утім решті менеджменту клубу далеко до рівня головного тренера. Віктор Скрипник лише нещодавно почав покрикувати на футболістів. Це тренер із рідкісною для цієї професії психологічною стійкістю, який з року в рік дає результат.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Луческу не створить дива через дві проблемні позиції

×