"Думав, що через зміну поколінь у "Шахтаря" випаде два роки. Зараз бачу, що можна обійтися одним" - Грачов

Команда підготувалася навіть швидше, ніж я сподівався. За 30 років Марлосу, Тайсону, Мораєсу, Ісмаїлі. Але, дивлячись на поле, цього не скажеш. Кожен із названих гравців був лідером, якщо не у всіх матчах, то в окремо взятих. Про якийсь віковий спад поки що зарано говорити. Тайсон й Ісмаїлі не втратили швидкості, Марлос – техніки, Мораєс – гольового чуття й здатності найшвидше орієнтуватися в карному майданчику. Якщо Роналду у 35 років претендує на "Золотий м'яч", а Ібрагімович у 38 регулярно забиває у найрізноманітніших чемпіонатах, то чого турбуватися, якщо Тайсону лише 31?

 

Якщо скажу, що вони мене зовсім не здивували, то злукавлю. Ризик із їхнім запрошенням і напруга з очікуванням виходу на пристойний рівень були. Той же Тете жодного матчу не зіграв у чемпіонаті Бразилії. До списку молодих я би додав іще Майкона – хлопчина теж прогресує. Думаю, мине рік і ця молодь стане лідером колективу. Тоді й припиняться розмови про зміну поколінь. Зрозуміло, тут інша країна, війна й команда без належної підтримки власних уболівальників. Однак треба віддати належне генеральному директору Сергієві Палкіну. Ми говорили про конкурентів. Так от, у плані менеджменту Сергій Анатолійович вищий від найближчих конкурентів на дві голови. Коли він лише приходив, усі напружилися, – все таки, нова людина. А зараз система працює як годинниковий механізм. Відлагоджено все до найменших дрібниць.

Якщо дивитися з математичної точки зору, то дійсно пора. Однак в ігровому плані Андрій не дав привід засумніватися в собі. Помилився в домашній грі проти "Динамо", Загреб, коли привіз пенальті (, але ж реабілітувався у матчі на виїзді, коли заробив пенальті в на останній хвилині. Тому 36 років не вважаю критичною цифрою. Шовковський грав довше, 42-річний Буффон досі грає. Дзофф у 40 років став чемпіоном світу. Ніхто не відмовиться від надійного дублера, але Андрієві ще пару років пограти цілком до снаги.

Мені здається, що це не той випадок, коли конче треба зривати людину з місця. Соболю цього року виповнюється 25. Останні кілька років він стабільно грає за кордоном. Цей сезон – не в найгіршому бельгійському чемпіонаті, в складі учасника Ліги чемпіонів. Тобто людина вже має певні амбіції, звикла до іншого способу життя. Усі ці роки "Шахтар" обходився без Соболя, а Соболь – без "Шахтаря". Нехай ідуть і далі кожен своїм шляхом.

 

Сикан – форвард не мого напрямку. Я любив пововтузитися з м'ячем, обіграти, завести. Данило – форвард одного моменту. Він підстерігає свій шанс. Цього року йому виповнюється 19. Якщо, не дай Боже, щось із Мораєсом – травма чи спад форми – він перший кандидат на місце в основі. Валерія Бондаря вже зараз підпускають до основи. З нового року він буде якщо не основним захисником, то першим на підміні. За його перспективи в мене голова не болить – точно знаю, що все буде гаразд і це буде гравець основи на кілька років уперед.

Я ще кілька років тому говорив, що проблеми Коваленка – в області психології. Віктор був лідером серед своїх однолітків, але перехід у дорослий футбол дався йому важко. Так буває. Старші можуть "напихати" молодому і той знітиться. Почне боятися помилки. В таких умовах прогресу не буде. Але з часом стариків меншає, крила розправляються, гра налагоджується. Мені здається, що Віктор вийде на високий рівень вже цього року.

Капітан – "гаряча" людина". Як тільки його емоції вляжуться – все буде гаразд. Його контракт закінчується влітку 2021 року. Думаю, Тайсон відпрацює його до кінця.