14 вересня 1994 року в стартовому матчі Ліги чемпіонів київське "Динамо" приймало московський "Спартак". Москвичів вважали тоді найсильнішою командою на пострадянському просторі. Його кольори захищали українці – Онопко, Никифоров, Цимбалар, Тернавський і голкіпер Тяпушкін.
Росіяни почали приголомшливо. Вже на 12-й хв. Писарєв після прострілу з лівого флангу головою відправив м'яч у ворота киян - 0:1. Українці кинулися в атаку. На 25-й хв. "Динамо" отримало право на 11-метровий удар. До позначки на ватних ногах підійшов Дмитро Михайленко й ударив. Тяпушкін легко парирував.
А на 38-й хв. москвичам вдалася показова контратака. Після прориву Писарєва м'яч у порожні ворота забив Тихонов 0:2.
Але кияни й не думали здаватися. На ворота "Спартака" накочувала одна атака за іншою. У другому таймі на 48-й хв. нарешті "прорвало" форварда "Динамо" Віктора Леоненка. Він потужно пробив з-за меж карного майданчика точно в кут воріт - 1:2.
"Спартак" огризнувся контратакою. Ілля Цимбалар мав ставити крапку в матчі, але блискуче зіграв 19-річний Шовковський.
На 76-й хв. росіяни спробували вийти в чергову контратаку, але Мухамадієв завовтузився з м'ячем, його перехопив Віталій Косовський, дав на хід Леоненку, а Віктор елегантно перекинув Тяпушкіна - 2:2.
Після цього "Спартак" знітився. Кияни продовжували атакувати, за 4 хв. до кінця гри простріл Ковальця замкнув Ребров - 3:2.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Другий тайм
Ні "Динамо", ні "Спартак" із групи тоді не вийшли. У 1990-х жереб часто зводив українців і росіян. Тоді ж збірні зіграли між собою два історичні матчі.
Коментарі