7 вересня 1972 року 22-річний український спринтер Валерій Борзов виграв дві золоті олімпійські в Мюнхені. Спочатку він переміг на дистанції 100 метрів, а потім був найшвидшим на 200-метрівці.

Радянські функціонери не вірили, що можна перегнати темношкірих американців на спринтерських дистанціях. Але уродженець Самбора Валерій Борзов, який згодом перебрався до Нової Каховки, присоромив їх.

Стометрівку в Мюнхені Валерій пробіг за 10,07 секунди. Причому 80 метрів він біг на повну силу, а потім уже "докочував" , знаючи, що суперники відстали. На останніх метрах Борзов переможно підняв руки, втрачаючи дорогоцінні долі секунди.

– Тридцять метрів я взагалі нічого не чув і не знав. Ближче до 60 почав орієнтуватися, а після 70 побачив, що ні праворуч, ні ліворуч нікого немає, – згадував Валерій Пилипович.

Згодом з'ясувалося, що американці Едді Харт та Рей Робінсон, які не вийшли на старт, неправильно встановили європейський час, запізнилися на старт й були дискваліфіковані ще з чвертьфінальних забігів.

Перед фіналом 200-метрівки американці продовжуваи стверджувати, що весь п'єдестал займуть вони. Мовляв, Борзов себе вичерпав. Однак Валерій легко виграв старт і гарно з технічної точки зору пройшов поворот. Чарльз Сміт і Лі Бартон безнадійно відстали. Валерія спробував дістати Ларрі Блек, але Борзов глянув на нього скоса і ще додав швидкості.

Знову фініш і знову підняті руки. Результат – 20,0 ще 15 років був рекордом світу. Цей результат досі є рекордом України.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Українка виборола срібло на етапі "Діамантової ліги"

×