"Я відчула пекучий біль, обернулася й побачила чоловіка із заюшеним кров'ю ножем"

30 квітня 1993 року в Гамбурзі безробітний німець Гюнтер Пархе прийшов на матч жіночого тенісного турніру. Це був чвертьфінал між першою ракеткою світу сербкою угорського походження Монікою Селеш і болгаркою Магдаленою Малеєвою. Під час перерви Гюнтер спустився зі свого дев'ятого ряду, дістав ніж, перехилився через огородження трибуни й ударив Моніку в спину в районі плеча.

– Я відчула пекучий біль, обернулася й побачила чоловіка із заюшеним кров'ю ножем, – згадувала спортсменка. – Він замахнувся, щоби вдарити мене ще раз. Я відскочила, трохи пробігла й упала.

Нападника скрутили небайдужі глядачі й відправили в поліцію.

На суді він заявив:
– Перш ніж почати давати свідчення, я хочу сказати, що я величезний прихильник Штеффі Граф. Я стежив за всієї її кар'єрою. Наприклад, щороку відправляв їй гроші на день народження відтоді, як відкрили кордони (Пархе жив в східній Німеччині).

У 1990-му Штеффі Граф програла Моніці Селеш на German Open. Мій світ обвалився. Я не міг змиритися з думкою, що хтось обіграв Штеффі Граф. Я був дуже засмучений, коли Моніка Селеш виграла "Ролан Гаррос".

Після цього я вирішив завдати Моніці Селеш травму, щоби вона не могла більше грати в теніс. Я постійно думав, як можу її дістати. Сьогодні я взяв з собою ніж і проніс в зеленому пакеті. Нарешті я вирішив зробити це прямо на центральному корті. Я встав зі свого місця, пішов праворуч, потім спустився по сходах, повернув ліворуч. Засунув руку в мішок і взяв ножа двома руками. Повернувся і вдарив Моніку Селеш на рівні плеча.

Це покарання за останні три роки. Мене дуже засмутило, що Моніка Селеш була вище Штеффі Граф в світовому тенісному рейтингу".

16-річна Моніка Селеш увірвалася в світовий теніс у 1989 році й відразу дійшла до півфіналу Ролан Гаррос. У наступні три роки вона тричі вигравала чемпіонати Австралії й Франції й двічі – чемпіонат США. Була у фіналі Вімблдону й там програла Штеффі Граф. Про панування німкені довелося забути. Талановита сербка стала беззаперечним першим номером світового тенісу.

Дівчину в спорт привів батько. Оскільки в Югославії тих часів тенісні ракетки не продавалися, він поїхав в Італію і купив їх там. Він тренував дітей (ще й брата Золтана). придумував для них творчі завдання, особливо тренував удари гострими кутами. Казав, що такі удари міняють увесь перебіг розіграшу.

У свої неповні 20 років Моніка стала беззаперечною королевою тенісу. На неї посипалися гучні контракти й великі гроші. Однак удар Гюнтера Пархе обірвав усе.

Моніка відновлювалася два роки, одночасно відволікаючись на судові процеси. Суддя в Німеччині проявив дива великодушності. Він відпустив нападника прямо в залі суду, бо той, мовляв, не мав наміру вбивати, а лише завдати травму. Апеляції Селеш ні до чого не привели.

– Наш суд не побудований на принципі "око за око" – відповіли німці. Більше Моніка ніколи не їздила до Німеччини, під час матчів перестала сидіти спиною до глядачів, а головне – втратила впевненість. Вона рідко вигравала, набрала зайву вагу й упала в жахливу депресію. Після смерті батька від раку її світ зламався остаточно.

– Нападник добився свого, – сказала Моніка після завершення кар'єри. – Граф знову стала першою ракеткою світу. Це не він, а я відсиділа 2 роки в тюрмі.

Утім історія завершилася позитивно. Моніка зуміла перебороти себе. Вона вийшла заміж, схуднула й забула про свою трагедію.

– Я живу сьогоднішнім днем, а минуле мене вже не турбує, – заявила журналістам.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Стався напад на знамениту фігуристку

×