"Робота учасника другого етапу Всеукраїнської олімпіади з української мови та літератури, назва школи, прізвище, ім'я, по батькові…" – гучно і трішки сповільнено промовляє черговий учитель.
За мить лунає сигнал повітряної тривоги. Діти швидко підіймаються, вчитель зачиняє кабінет, спускаються в укриття.
У підвалі людно. Росіяни на запланований Міністерством освіти захід наклали корективи. Україна на мапі повітряних тривог вкрилася червоним. Телеграм-канали сповіщають про підняття в повітря ворожих винищувачів.
Освітяни дискутують понині, чи доцільно проводити олімпіади у воєнний час. Чимало хто стверджує, що участь у таких заходах – додатковий стрес. Інші чиновники через традиційні заходи прагнуть показати незламність української освіти.
Діти розміщуються на лавах, стільцях. Сідають, роззнайомлюються. На "гальорці" залишається самотньо сидіти дівчина з двома кісками. Стискає рюкзак, очі опускає донизу, наче боїться роззирнутись і зустрітися з кимось поглядом.
"Схожа на Венздей. І зовні, і така ж дивна", – відзначаю.
У бомбосховищі гуде, як у вулику. За пів години дівчина так і сидить самотньо. Аж ось підходить. Венздей звуть Свєта. Розповідає, що цікавиться німецькими маршами і плете прикраси з бісеру.
"Якби Гітлера визнали як художника, а Сталіна як священника, то історія, можливо, пішла б зовсім іншою колією", – розказує, ніби співчуває невизнаним геніям.
Від школи їздила на олімпіади з біології, історії, от приїхала на українську.
"А друзі в тебе є?" – питаю.
"Ні. Була подруга, але виїхала за кордон. Я й не хочу. Так легше – ні до кого не звикаєш – не треба прощатися", – пояснює.
Згодом дівчина показує в телефоні свої бісерні поробки, смішного кота. І тата.
Тато у відео сміється. На ньому піксель. Щось жестикулює на тлі танка. Що каже, не чутно.
Венздей-Свєта розповідає, що тата знімали іноземні журналісти. Пішов добровольцем на фронт. Два місяці тому зник на Херсонському напрямку.
"Немає тата ні у списках загиблих, ні полонених", – говорить із надією.
"Недавно мамі подзвонили. Сказали, що є схоже тіло. Три вставлених зуби".
"Не тато. У нього чотири", – з радісним полегшенням каже дитина.
Дітей розбирають батьки. Свєта чи не єдина сидить у сховищі 5 годин до відбою. Олімпіаду незламний департамент освіти проводить іншого дня.
1 
1
Коментарі